Гончаренко оприлюднив документи СБУ та поліції: правоохоронці не знайшли підготовки до замаху на Коломойського (Фото)
Заява Ігоря Коломойського про можливу загрозу життю стала причиною, через яку його не доставили на засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради у січні 2026 року.
Однак документи СБУ та Національної поліції, які оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко, свідчать, що правоохоронці не виявили підтверджень підготовки нападу на бізнесмена.
Олексій Гончаренко опублікував відповіді Служби безпеки України та Національної поліції на свої депутатські запити щодо обставин, через які Ігоря Коломойського не привезли на засідання тимчасової слідчої комісії. За словами народного депутата, отримані документи дозволяють простежити, як заява бізнесмена про можливий замах переходила між різними правоохоронними структурами.
Йдеться про події 21 січня 2026 року. Тоді Коломойського мали доставити на засідання ТСК, яка розглядала питання можливих порушень у сфері оборони та корупції. Проте цього не відбулося. Причиною назвали інформацію про можливу загрозу його життю та здоров’ю.
Згодом Гончаренко вирішив з’ясувати, наскільки обґрунтованою була ця причина. Він звернувся до правоохоронних органів із запитами та отримав документи, що стосуються заяви Коломойського.
Із відповідей СБУ та Нацполіції випливає, що Коломойський дійсно звертався із заявою про загрозу життю. Правоохоронці отримали відповідну інформацію та провели її перевірку. Водночас підтверджень того, що готувався напад на бізнесмена, у документах не зазначено.
Окрему увагу привертає те, як між відомствами переміщувалася заява Коломойського. Спочатку інформація потрапила до СБУ, після чого її передали Національній поліції. Надалі документи знову опинилися у Службі безпеки, а потім повернулися до поліції.
У результаті правоохоронні органи не встановили даних, які б свідчили про підготовку замаху. Також, згідно з оприлюдненими відповідями, досудове розслідування за фактом підготовки нападу не здійснювалося.
Гончаренко звернув увагу на те, що саме посилання на можливий замах дозволило не доставляти Коломойського на засідання ТСК. На думку депутата, заява про загрозу могла стати формальною підставою для того, щоб бізнесмен не з’явився перед парламентською комісією.
Документи, які оприлюднив Гончаренко, датовані різними місяцями 2026 року. Вони демонструють послідовність розгляду звернень Коломойського та відповідей правоохоронців.
У першому документі, датованому 6 лютого, Національна поліція відповіла на звернення щодо ситуації, яка виникла напередодні засідання ТСК 21 січня. У ньому зазначалося, що поліція отримала від СБУ інформацію про можливе планування нападу, однак досудове розслідування за цим фактом не проводилося.
Другий документ датований 16 лютого. Це відповідь слідчого управління СБУ на звернення Коломойського від 7 лютого. У документі зазначено, що слідчі не виявили у заяві відомостей про підготовку замаху та передали матеріали для розгляду до Національної поліції.
Третій документ, датований 4 травня, надійшов від Печерського управління поліції. У ньому йдеться про реєстрацію заяви та її направлення до слідчого управління СБУ. При цьому проведена СБУ перевірка, згідно з документом, не встановила ознак підготовки замаху.
Таким чином, у відповідях правоохоронних органів простежується одна ключова обставина: заява про загрозу життю Коломойського була отримана та перевірялася, але даних про реальну підготовку нападу слідчі не встановили.
При цьому ситуація має ширший контекст. Ігор Коломойський перебуває під вартою з вересня 2023 року. Щодо бізнесмена розслідували кілька кримінальних проваджень, пов’язаних, зокрема, із шахрайством, незаконним заволодінням майном та легалізацією незаконно набутого майна.
Саме перебування Коломойського під вартою стало причиною необхідності спеціальної організації його доставки на засідання парламентської комісії. Однак у січні 2026 року цього не зробили, пославшись на інформацію про можливу загрозу.
Пізніше Гончаренко вже публічно порушував питання про те, наскільки переконливими були пояснення щодо недоставлення бізнесмена. За словами депутата, ситуація викликала додаткові запитання після того, як він отримав документи від СБУ та поліції.
Оприлюднене листування також показало, що правоохоронні органи не повідомили про встановлений факт підготовки замаху. Навпаки, у відповідях ідеться про відсутність відповідних відомостей за результатами перевірки.
Водночас сам факт подання Коломойським заяви про загрозу життю правоохоронці підтверджують. Тобто йдеться не про вигадану заяву як таку, а про відсутність підтверджень того, що за нею стояла реальна підготовка нападу.
Олексій Гончаренко, коментуючи оприлюднені документи, заявив, що саме під приводом можливого замаху Коломойського не доставили на засідання ТСК. Остаточні висновки щодо того, чому було ухвалено таке рішення, депутат залишив на підставі отриманих матеріалів.
Отже, документи СБУ та Національної поліції, оприлюднені Олексієм Гончаренком, не підтверджують підготовки замаху на Ігоря Коломойського. Правоохоронці отримали його заяву про загрозу, перевіряли відповідну інформацію та передавали матеріали між відомствами, однак ознак підготовки нападу не встановили. Водночас саме інформація про можливу загрозу стала причиною, через яку бізнесмена не доставили на засідання парламентської тимчасової слідчої комісії у січні.



Від початку 2026 року територіальні центри комплектування та соціальної підтримки направили до Національної поліції понад 1,5 мільйона звернень щодо розшуку військовозобов’язаних, яких ТЦК вважають такими, що ухиляються від призову під час мобілізації.
Представники територіальних центрів комплектування мають право прибути за адресою проживання військовозобов’язаного для вручення повістки, однак це не означає автоматичного права потрапити до помешкання.
У Києво-Печерській лаврі оновили табличку біля мощів преподобного воїна Іллі Печерського, якого традиційно називали Іллею Муромцем. Тепер на ній зазначено ім’я «Ілля Муровець».
Омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що у Силах безпеки та оборони України офіційно перебуває понад 1,2 млн людей, однак держава, на його думку, має детально проаналізувати цей людський ресурс.
Україна входить у новий опалювальний сезон із серйозною проблемою у сфері протиповітряної оборони — запаси ракет-перехоплювачів для систем Patriot виснажуються, а світове виробництво не дозволяє швидко компенсувати потреби.
Президент Володимир Зеленський доручив уряду та Верховній Раді підготувати закон, який має визначити статус національних святинь України та встановити додаткові механізми їхнього захисту.
Російські удари по Україні у липні призвели до найвищої кількості цивільних жертв за один місяць із весни 2022 року.
Німецька влада посилює вимоги до окремої категорії громадян України, які звертаються за тимчасовим захистом після прибуття до країни.
Центральна виборча комісія України офіційно визнала нелегітимною підготовку та проведення російських «виборів» до Держдуми на тимчасово окупованих територіях України.
Прах полковника армії Української Народної Республіки та першого очільника Організації українських націоналістів Євгена Коновальця доставили в Україну.
Від початку 2026 року територіальні центри комплектування та соціальної підтримки направили до Національної поліції понад 1,5 мільйона звернень щодо розшуку військовозобов’язаних, яких ТЦК вважають такими, що ухиляються від призову під час мобілізації.
Представники територіальних центрів комплектування мають право прибути за адресою проживання військовозобов’язаного для вручення повістки, однак це не означає автоматичного права потрапити до помешкання.
У Києво-Печерській лаврі оновили табличку біля мощів преподобного воїна Іллі Печерського, якого традиційно називали Іллею Муромцем. Тепер на ній зазначено ім’я «Ілля Муровець».
Омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що у Силах безпеки та оборони України офіційно перебуває понад 1,2 млн людей, однак держава, на його думку, має детально проаналізувати цей людський ресурс.