Шуляк анонсувала реформу ТЦК: систему хочуть перевести від примусу до рекрутингу

В Україні готують реформу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яка має змінити сам підхід до роботи системи. 

Голова профільного парламентського комітету Олена Шуляк заявила, що уряд визначив реформування ТЦК одним із пріоритетів і планує реалізувати зміни найближчим часом. Серед головних напрямів — цифровізація, перегляд підходів до роботи та перехід від примусової мобілізації до більшої ролі рекрутингу.

Питання реформування ТЦК залишається одним із найбільш чутливих у суспільстві. За словами Олени Шуляк, необхідність змін назріла через численні претензії українців до роботи територіальних центрів. Депутатка визнала, що поведінка представників ТЦК не завжди відповідає стандартам, яких очікує суспільство, тому запит на справедливість у цій сфері є надзвичайно високим.

Шуляк повідомила, що в межах майбутньої реформи розглядаються пропозиції щодо цифровізації тих процесів, які можна перевести в електронний формат. Водночас зміни мають стосуватися не лише технічного боку роботи ТЦК, а й самої логіки функціонування системи комплектування.

Одним із ключових напрямів має стати зміна ставлення до комплектування армії. За словами депутатки, підходи повинні більше ґрунтуватися на рекрутингу, а не на примусовому відправленні людей спочатку на навчання, а потім на військову службу. Таким чином, реформа повинна поступово змінити модель взаємодії держави з громадянами, які можуть поповнювати Сили оборони.

«Підходи мають ґрунтуватися на рекрутингу, а не на тому, щоб примусово відправляти людей на навчання, а потім — на службу», — зазначила Шуляк.

Важливим фактором для реалізації задуму є те, що команда, яка раніше працювала над реформою разом із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим, за словами Шуляк, залишилася в оборонному відомстві. Це означає, що напрацювання не були повністю втрачені після кадрових змін у Міністерстві оборони.

Депутатка висловила сподівання, що фахівці зможуть довести підготовлені зміни до логічного завершення. Фактично йдеться про спробу продовжити реформаторський курс, який був започаткований у Міністерстві оборони раніше.

При цьому реформування ТЦК уже закріплене в урядових планах. Шуляк повідомила, що Кабінет міністрів визначив це питання одним із пріоритетів, який має бути реалізований найближчим часом. Водночас конкретної дати завершення реформи депутатка не назвала.

Очікується, що цифровізація може стати одним із практичних інструментів для зміни роботи системи. Переведення частини процедур в електронний формат потенційно здатне зменшити кількість безпосередніх контактів між громадянами та представниками ТЦК, а також зробити окремі адміністративні процеси швидшими та прозорішими.

Однак сама цифровізація не вирішить усіх проблем. Значна частина претензій суспільства пов'язана не з технічними процедурами, а з методами роботи працівників територіальних центрів та ставленням до військовозобов'язаних. Саме тому Шуляк говорить про необхідність змінювати не лише інструменти, а й підходи.

Тема реформи ТЦК тісно пов'язана із ширшим реформуванням української армії. Раніше повідомлялося про підготовку змін у системі грошового забезпечення військовослужбовців на передовій, а також командирів різних рівнів. Окремо йшлося про нову систему контрактів, визначені терміни служби та розвиток ринку військового рекрутингу.

Таким чином, зміни у ТЦК розглядаються не ізольовано, а як частина масштабнішої перебудови системи комплектування та управління людськими ресурсами в українському війську.

Особливого значення ця реформа набуває в умовах тривалої війни. Україні необхідно одночасно забезпечувати армію достатньою кількістю особового складу та зберігати довіру суспільства до процесу мобілізації. Саме баланс між потребами фронту і правами громадян залишається одним із найскладніших завдань для держави.

Перехід від примусової моделі до рекрутингової не означає автоматичного скасування мобілізації. Йдеться насамперед про зміну способу комплектування та створення умов, за яких людина отримує більше інформації про військову службу, можливість обрати напрям і спеціальність та усвідомлено приєднатися до Сил оборони.

Водночас у держави залишається потреба виконувати законодавчі вимоги щодо військового обліку та мобілізації. Тому майбутня реформа має поєднати цифрові інструменти, ефективний рекрутинг і належне виконання державою своїх функцій.

Для Міністерства оборони наступним етапом стане практична реалізація вже напрацьованих пропозицій. Оскільки частина команди, яка займалася реформою раніше, продовжує працювати у відомстві, у Києва є можливість не починати процес із нуля.

Олена Шуляк фактично дала зрозуміти, що питання реформування ТЦК уже перейшло зі стадії загальних дискусій у площину урядових планів. Тепер ключовим стане те, наскільки швидко Кабмін та Міністерство оборони зможуть перетворити заявлені принципи на конкретні рішення.

Якщо задум буде реалізований, українська система комплектування може поступово перейти до моделі, у якій цифрові сервіси та рекрутинг відіграватимуть значно більшу роль, а безпосередня взаємодія громадян із ТЦК стане більш прозорою та регламентованою. Саме цього суспільство очікує від заявленої реформи, тоді як для держави головним викликом залишиться забезпечення армії необхідною кількістю військовослужбовців.