Блінкен звинуватив Путіна у "брязканні ядерною зброєю"
Держсекретар США Ентоні Блінкен у закликав Росію виконати свої зобов'язання щодо контролю над ядерними озброєннями, звинуватив Москву в «безрозсудному та небезпечному брязканні ядерною зброєю» в рамках її війни в Україні під час засідання ООН щодо нерозповсюдження ядерної зброї. Про це повідомив телеканал CNN.
У своєму виступі на початку Конференції з розгляду дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) в Організації Об'єднаних Націй високопоставлений американський дипломат зазначив, що Росія приєдналася до інших ядерних держав ДНЯЗ — Сполучених Штатів, Великої Британії, Франції та Китаю — у спільній заяві у січні, в якій наголошується на важливості запобігання ядерній війні та гонці озброєнь. «Наступного місяця Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, і вона бере участь у безрозсудному та небезпечному брязканні ядерною зброєю, а її президент попереджає, що ті, хто підтримує самооборону України, ризикують наслідками, яких ви ніколи не бачили за все своє життя», - сказав Блінкен.
Блінкен заявив, що війна росії є порушенням Статуту ООН, міжнародного порядку, заснованого на правилах, та Будапештського меморандуму, угоди 1994 року, відповідно до якої Росія зобов'язалася поважати суверенітет України, а Київ погодився відмовитися від свого арсеналу ядерної зброї. «Який сигнал це надсилає будь-якій країні світу, яка може подумати, що їй необхідно мати ядерну зброю для захисту, захисту, стримування агресії проти її суверенітету та незалежності? Найстрашніший сигнал», — сказав він.
«Зовсім недавно ми стали свідками агресії Росії, яка захопила українську Запорізьку атомну електростанцію, найбільшу електростанцію у всій Європі, — продовжив Блінкен. — Зараз Росія використовує АЕС як військову базу для обстрілу українців, знаючи, що вони не можуть і не стрілятимуть у відповідь, бо можуть випадково вдарити по реактору або високорадіоактивним відходам у сховищі».
Блінкен порівняв дії Москви з діями США, які, за його словами, прагнули уникнути ескалації, «відмовляючись від раніше запланованих випробувань міжконтинентальних балістичних ракет і не підвищуючи бойової готовності ядерних сил у відповідь на брязкання зброєю з боку Росії». «У нашому світі немає місця ядерному стримуванню, заснованому на примусі, залякуванні або шантажі», - сказав він.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.