Чи буде амністія у зв’язку з COVID-19: що саме вирішив правоохоронний комітет (Відео)

Повідомлення, що профільний комітет Ради відхилив законопроєкт, який пропонував звільнення у зв’язку з пандемією COVID-19 майже половини засуджених, викликало чималий резонанс у соцмережах та ЗМІ. ASPІ news розібралося, що буде з амністією та що про це думають експерти і громадськість.

У багатьох західних країнах під час пандемії оголосили амністію, аби зменшити кількість ув’язнених у закладах відбування покарання і в такий спосіб зменшити ризик масового захворювання на COVID-19. У квітні аналогічний захід запропонували зробити і в українському уряді. Як відверто визнала на засіданні правоохоронного комітету заступниці міністра юстиції Олена Висоцька, медики не готові боротися зі спалахами COVID-19 у в’язницях.

Законопроєкти написали швидко, але з їхнім розглядом затягували. Із початку червня, коли стало зрозуміло, що епідемія не пішла на спад, громадськість знову нагадала численними виступами у медіа про проблему, яка так і залишається нерозв’язаною.

У середу, 17 червня парламентський комітет розглянув три законопроєкти про амністію. Один із документів було відхилено, два відправили на доопрацювання (один із них № 3181 “Про амністію у 2020 році”. Такі законопроєкти приймаються практично щороку). Ми ж розберемося з тими, які стосуються ситуації з COVID-19.

Про що йдеться у законопроєкті № 3396

Проєкт закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в установах виконання покарань та місцях попереднього ув'язнення” вніс Кабінет міністрів наприкінці квітня. Цей документ передбачає вихід на волю близько половини українських громадян, які відбувають терміни ув’язнення.

Цей законопроєкт був відхилений фахівцями за “непрофесійні положення”. За словами керівника підкомітету Олександра Бакумова, ці положення призведуть до небажаних постійних наслідків.

Альтернативний проєкт закону № 3397

Документ, який має назву “Про амністію засуджених (щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2), теж ініційований урядом Шмигаля. Він передбачає амністію лише 3 тисяч ув’язнених (усього в українських в’язницях і колоніях відбувають покарання близько 30 тисяч). На волю можуть вийти люди, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми, вагітні жінки, учасники бойових дій, ліквідатори аварії на ЧАЕС, люди з інвалідністю, онкологічними захворюваннями, туберкульозом та ті, що вже досягли пенсійного віку чи мають старих батьків чи неповнолітніх дітей.

Слід зазначити, що законопроети 3396 і 3397 внесли в один день. При цьому правозахисні організації висловлювали незадоволення тим, що у комітету руки не доходили до розгляду саме цього - 3397-го - законопроєкту.

Аналогічне звернення 16 червня оприлюднили і митці України. Художники, музиканти, літератори та мистецтвознавці звернулися до Верховної Ради, спікера Разумкова та президента Зеленського з проханням якнайшвидше ухвалити законопроєкт № 3397, який “ганебно ігнорується” з квітня.

Однак цей законопроєкт зустрів критику з боку комітету і був відправлений на доопрацювання. Олександр Бакумов заявив на комітеті, що готовий підтримати акт проголошення амністії, однак питання потребує “професійного підходу та прогнозованих результатів” і мотивувати амністію антисанітарними умовами у місцях ув’язнення не можна.

У відповідь Харківська правозахисна група заявила про “формальний підхід” до аналізу проєкту. Правозахисники заявили, що науково-експертне управління ВР проігнорувало функції та мету амністії, а також що експерти не врахували загальних тенденцій ефективності покарань.

Нагадаємо, ASPI news повідомляло, що у Кропивницькій виправній колонії помер в’язень з діагностованим COVID-19. Також повідомлялося, що міністр юстиції Денис Малюська розповів про законопроекти про амністію та точкове звільнення, яке може розвантажити в’язниці під час карантину.