В Україні посилять відповідальність за жорстоке поводження з тваринами
Сьогодні, 4 листопада, стало відомо, що група депутатів із різних фракцій пропонують посилити боротьбу з жорстоким поводженням із тваринами і браконьєрством, упровадити європейські цінності й стандарти щодо тварин, наблизити українське право до європейського.
Законопроєкт №2351 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод і директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу) зареєстровано у Верховній Раді 30 жовтня.
"Метою прийняття закону є впровадження європейських гуманних цінностей та стандартів щодо тварин. Завданням проекту закону є захист тварин від жорстокого поводження", - зазначено в пояснювальній записці.
Законопроєкт пропонує заборонити винищування з метою регулювання чисельності бездомних тварин. Забороняється також бити, вбивати, отруювати або калічити бездомних і домашніх тварин. Крім того, забороняється жебрацтво із бездомними, свійськими та дикими тваринами.
Крім того, забороняється дарувати домашніх тварин як призи, нагороди чи премії, завдавати їм болю або страждання, дресирувати тварин способом, який завдає шкоди здоров'ю та її загальному стану, топити, душити тварин, труїти і використовувати електричний струм.
Забороняється утримувати в закладах громадського харчування, нічних клубах, готелях, оздоровчих закладах та інших непридатних для показу диких тварин громадських місцях, а також у квартирах, приватних будинках, присадибних, садових ділянках ведмедів, левів, тигрів, кабанів, крокодилів, вовків, великих та отруйних змій, хижих птахів, інших тварин, які становлять загрозу для людей, або видів тварин, занесених до Червоної книги, і до Списку II Бернської конвенції (Конвенції про охорону дикої флори та фауни), а також використання тварин для реклами в розважальних закладах та закладах громадського харчування. Забороняється надавати фотопослуги з дикими тваринами, крім зоопарків, цирків і дельфінаріїв. Забороняється пропаганда жорстокого поводження з тваринами.
1 листопада Верховна Рада підтримала зміни до закону про Держбюджет-2019.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.