Шмигаль розкрив підготовку України до зими: "Енергосистему планують посилити, але РФ може зірвати графіки"
Україна входить у новий опалювальний сезон із відновленими енергетичними потужностями, але російські удари залишаються головним фактором ризику.
Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що нині енергосистема працює стабільно без планових відключень, а доступну потужність до початку листопада планують збільшити до 19,6 ГВт. Водночас через нові атаки РФ частину ремонтних планів уже доводиться коригувати.
Україна продовжує готувати енергетичну систему до зими в умовах постійної загрози нових російських ударів. За словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, на сьогодні ситуація в енергосистемі залишається стабільною: планових відключень електроенергії немає, а держава продовжує відновлювати пошкоджені об'єкти та нарощувати доступні генеруючі потужності.
Водночас головною проблемою підготовки до опалювального сезону залишаються російські атаки. Саме вони можуть впливати на швидкість ремонту та введення в експлуатацію нових потужностей. Шмигаль пояснив, що противник намагається бити по енергетичних об'єктах саме в той момент, коли Україна проводить їхнє відновлення або готує до роботи.
Нині під час вечірнього пікового навантаження Україна має близько 15 ГВт доступної електричної потужності. У цей показник входять можливості генерації, когенерації та імпорту електроенергії. До 1 листопада влада розраховує довести доступну потужність до 19,6 ГВт, а до кінця року — до 21,4 ГВт.
Ці цифри мають принципове значення для проходження холодного сезону. Зростання доступної потужності повинно дати енергосистемі більший запас міцності в періоди максимального споживання, коли навантаження на мережу традиційно різко збільшується.
Окрему роль у підготовці відіграють атомні електростанції. За словами Шмигаля, зараз електроенергію виробляють шість із дев'яти українських енергоблоків АЕС. Ще три блоки перебувають на плановому ремонті.
Паралельно триває відновлення інших генеруючих об'єктів. Наразі вже відремонтовано 4,8 ГВт генеруючих потужностей. Ще приблизно 4 ГВт перебувають у ремонті або процесі відновлення. Загалом протягом цього року планується відновити та збудувати понад 10 ГВт потужностей.
Для України це особливо важливо з огляду на те, що російська армія продовжує цілеспрямовано атакувати енергетичну інфраструктуру. Пошкодження навіть окремих об'єктів здатне впливати на загальний баланс системи та змушувати енергетиків змінювати заздалегідь складені графіки ремонтів.
Одним із напрямів підготовки стало посилення фізичного захисту енергооб'єктів. За даними Шмигаля, вже завершено будівництво близько 200 споруд другого рівня інженерного захисту. Проте повністю гарантувати збереження об'єкта після потужного ракетного удару такі конструкції не можуть.
Міністр пояснив, що особливо складною ситуація стає у випадку масованого удару балістичними ракетами. Потужність бойових частин такого озброєння робить абсолютний захист енергетичної інфраструктури фактично неможливим. Однак укріплення можуть суттєво змінити характер наслідків — між частковим пошкодженням та повним знищенням об'єкта існує принципова різниця.
Україна одночасно робить ставку на розподілену генерацію, яка повинна зменшити залежність системи від великих централізованих об'єктів. Наразі працює близько 1,8 ГВт газової генерації, причому понад 400 МВт із цього обсягу було підключено саме цього року.
До кінця року планується додати ще приблизно 800 МВт газової генерації. Крім того, понад 280 установок зараз перебувають на етапі встановлення або будівництва.
Розподілена генерація має особливе значення в умовах війни, оскільки пошкодження одного об'єкта не повинно автоматично призводити до масштабного дефіциту електроенергії в цілому регіоні. Чим більше незалежних джерел живлення працює в системі, тим більше можливостей залишається для маневру після російських атак.
Однак саме цей напрямок Москва також намагається зірвати. Шмигаль повідомив, що російські війська вже намагаються знищувати нові генеруючі потужності ще до того, як Україна встигає повністю їх захистити або встановити. Через це кожен новий удар може відкидати енергетиків назад у графіку ремонтної програми.
Таким чином, підготовка до зими відбувається фактично в режимі постійного протистояння між відновленням української енергетики та спробами Росії знову її зруйнувати. Україна ремонтує старі потужності, будує нові, розвиває газову генерацію та посилює фізичний захист, тоді як російські удари змушують регулярно переглядати заплановані роботи.
Ситуація з електроенергією наразі залишається стабільною, але це не означає відсутності ризиків узимку. Найбільша невизначеність пов'язана саме з можливими новими масованими атаками. Якщо Росія зможе пошкодити значну кількість об'єктів одночасно, енергосистемі доведеться працювати в набагато складніших умовах.
Водночас нинішні показники свідчать про масштаб проведеної роботи. Відремонтовані 4,8 ГВт потужностей, близько 4 ГВт у процесі ремонту та плани відновити й побудувати понад 10 ГВт протягом року демонструють, що Україна не обмежується відновленням пошкодженого, а намагається створити додатковий резерв.
Ключове завдання на найближчі місяці — встигнути реалізувати ці плани до початку періоду максимального зимового споживання. Паралельно необхідно забезпечити захист уже відновлених об'єктів, оскільки без цього нові потужності можуть знову стати цілями російських атак.
Отже, Україна наразі готується до зими з працюючою енергосистемою та планом суттєвого нарощування доступної генерації. Проте Денис Шмигаль не приховує головної проблеми: Росія намагається завдати удару саме по тих об'єктах, які Україна відновлює та готує до опалювального сезону. Тому остаточна готовність енергосистеми значною мірою залежатиме не лише від темпів ремонтів і будівництва, а й від того, наскільки інтенсивною буде нова російська кампанія проти енергетики.
Після російських ударів по розподільчих центрах великі продуктові мережі України зіткнулися з серйозними логістичними проблемами, однак підстав говорити про масове закриття магазинів або фізичний дефіцит базових продуктів наразі немає.
В Україні готують реформу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яка має змінити сам підхід до роботи системи.
В Україні готують реформу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яка має змінити сам підхід до роботи системи.
Заява Ігоря Коломойського про можливу загрозу життю стала причиною, через яку його не доставили на засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради у січні 2026 року.
Від початку 2026 року територіальні центри комплектування та соціальної підтримки направили до Національної поліції понад 1,5 мільйона звернень щодо розшуку військовозобов’язаних, яких ТЦК вважають такими, що ухиляються від призову під час мобілізації.
Представники територіальних центрів комплектування мають право прибути за адресою проживання військовозобов’язаного для вручення повістки, однак це не означає автоматичного права потрапити до помешкання.
У Києво-Печерській лаврі оновили табличку біля мощів преподобного воїна Іллі Печерського, якого традиційно називали Іллею Муромцем. Тепер на ній зазначено ім’я «Ілля Муровець».
Омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що у Силах безпеки та оборони України офіційно перебуває понад 1,2 млн людей, однак держава, на його думку, має детально проаналізувати цей людський ресурс.
Україна входить у новий опалювальний сезон із серйозною проблемою у сфері протиповітряної оборони — запаси ракет-перехоплювачів для систем Patriot виснажуються, а світове виробництво не дозволяє швидко компенсувати потреби.
Президент Володимир Зеленський доручив уряду та Верховній Раді підготувати закон, який має визначити статус національних святинь України та встановити додаткові механізми їхнього захисту.
Після російських ударів по розподільчих центрах великі продуктові мережі України зіткнулися з серйозними логістичними проблемами, однак підстав говорити про масове закриття магазинів або фізичний дефіцит базових продуктів наразі немає.
В Україні готують реформу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яка має змінити сам підхід до роботи системи.
В Україні готують реформу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яка має змінити сам підхід до роботи системи.
Заява Ігоря Коломойського про можливу загрозу життю стала причиною, через яку його не доставили на засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради у січні 2026 року.