Трамп веде світ до нового виду анархії – Foreign Affairs

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп своєю непередбачуваною політикою веде світ до більш хаотичної анархії.

Про це йдеться в авторський статті професора з міжнародної політики Деніела Дрезнера і професорки з політології Елізабет Сондерс для Foreign Affairs. Як відзначають автори, імовірно, що світ анархії ніколи не відчувався цілком реальним для більшості американців і європейців, які живуть сьогодні.

Після 1945 року Сполучені Штати та їхні союзники створили та підтримували порядок, котрий, хоча і не був повністю ні ліберальним, ні міжнародним, але започаткував правила, які підтримували мир між великим державами, сприяли розвитку доволі відкритої торгівлі та полегшили міжнародну співпрацю. У наступні десятиліття світ став більш стабільним і заможним. "Сьогодні, найбільш могутня країна веде світ до іншого виду анархії. Хоча президент США Дональд Трамп не самотужки призвів до занепаду порядку, встановленого після 1945 року, у свій перший рік після повернення на президентську посаду він прискорив і навіть прийняв його занепад. Прагнення Трампа до територіальної експансії руйнує найбільш сильну норму після 1945 року: що кордони не можуть бути перекроєними силою зброї. А його нехтування внутрішніми інституціями дозволило йому грубо поводитися з будь-якими внутрішніми спробами всередині країни стримувати ці закордонні експансіоністські мрії", – наголошують автори статті.

При цьому, анархія, яка виникає за правління Трампа, є більш хаотичною. Зокрема, ця анархія є ближчою до більш примітивної анархії відповідно до поглядів політичного філософа Томаса Гоббса – до світу, де "усі виступають проти всіх", де державна влада не може бути оскаржена всередині країни або на міжнародному рівні.

Зокрема, за поглядами Гоббса, у такому порядку все дозволено. Лідер країни керує цим порядком і відкидає будь-які обмеження на власну діяльність. Цей лідер завдяки розвитку технологій підбадьорений рухатися у своїй діяльності швидкими темпами.

Як вважають автори статті, з цієї анархії може виникнути інший "порядок", але малоймовірно, що цей порядок буде керуватися або приносити користь самим Сполученим Штатам.      

Водночас світ, який створює Трамп, це не та анархія, про яку пишуть сучасні реалісти, в умовах якого держави мають робити розсудливий вибір щодо того, коли і де діяти, з ким і проти кого вступати в альянс, і як і наскільки нав'язувати свою волю іншим. "У такому світі порядок залишається можливим. Навпаки, Трамп ухвалює критичні рішення практично без дотримання жодного процедури, здається у випадковий час – не викликаний надзвичайною ситуацією. Захопивши інструменти гегемонії, Трамп одночасно діє агресивно в кількох регіонах з такою швидкістю, чого жодна попередня велика держава не могла уявити", – відзначають автори.

Так, у січні лише за один тиждень адміністрація Трампа здійснила військову місію в Каракасі із захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро, висловила погрози своїм союзникам з НАТО щодо анексії Гренландії, а також збільшила розгортання агентів Міграційної та митної правоохоронної служби США в Міннеаполісі, незважаючи на масштабні протести.

Автори статті зазначають, що жоден інший гегемон в історії не мав таких можливостей проектування влади, які нині мають Сполучені Штати, а також такої комунікаційної швидкості та охоплення, що стали можливими завдяки цифровій ері. "У наступному місяці так само можливо, що Трамп знову вирішить бомбити Іран, або класти угоду з духовною владою Ірану, щоб отримати нафтові поступки. Можливі він підтвердить зобов’язання США щодо НАТО, або здійснити вторгнення до Гренландії. Якщо непередбачуваність має якусь цінність як геополітична тактика, вона має бути використана стратегічно та стримано. Мінливі імпульси Трампа, завдяки яким він може діяти більш швидко і простіше за будь-якого іншого лідера в історії, становлять новий рівень хаосу", – наголошується у статті.

20 січня виповнюється перша річниця з часу повернення Трампа у президентське крісло в США. Трамп у своїй політиці ставить в один ряд агресорів і жертв агресії, а також не рахується з союзниками.

Наразі президент США формує "Раду миру" для Сектора Гази і прагне отримати за постійне членство від кожної країни 1 млрд доларів. Також він прагне "тим чи іншим чином" встановити контроль над Гренландією, яка є автономною територією Данії, союзниці США в НАТО. Президент США не виключає військового варіанту захоплення Гренландії.