Трамп має посилити Україну зброєю: Financial Times назвала відповідь Києва на ракетний тиск Росії

Росія нарощує застосування балістичних ракет проти України, тоді як запаси ракет-перехоплювачів для американських систем Patriot у Києва скорочуються. 

На цьому тлі Україні необхідно не лише посилювати власну протиповітряну оборону, а й отримувати технології для самостійного виробництва перехоплювачів. Водночас західні партнери мають допомогти Києву завдавати ударів по російській інфраструктурі, яка забезпечує нові ракетні атаки. Саме таку стратегію у матеріалі Financial Times називають необхідною відповіддю на зміну характеру російського ракетного терору.

Проблема для України полягає насамперед у балістичних ракетах, які Росія дедалі активніше використовує для ударів по українській території. Київ уже має значний досвід застосування власних далекобійних засобів і регулярно уражає російські військові об'єкти, підприємства оборонно-промислового комплексу, логістичну інфраструктуру та нафтопереробні потужності. Однак можливості України щодо перехоплення російських балістичних ракет залишаються значно більш обмеженими.

У матеріалі зазначається, що Росія після нарощування виробництва може виготовляти близько 70 балістичних ракет на місяць. Такий потенціал дозволяє російській армії підтримувати інтенсивність ударів і створює для України серйозне навантаження на систему ППО. Ці ракети можуть використовуватися для атак на оборонні підприємства, транспортну інфраструктуру, енергетичні та водні об'єкти.

На цьому тлі особливого значення набувають комплекси Patriot, здатні перехоплювати найбільш небезпечні для українських міст балістичні цілі. Проте кількість ракет-перехоплювачів є обмеженою. Для України це створює стратегічну проблему: навіть за наявності самих систем ППО їхня ефективність залежить від достатньої кількості боєприпасів.

Ситуацію додатково ускладнила війна на Близькому Сході, яка суттєво вплинула на запаси ракет-перехоплювачів у США та їхніх партнерів. Американське виробництво потребує часу для значного нарощування обсягів, тому швидко закрити дефіцит лише за рахунок нових поставок із США буде складно. Саме тому Financial Times звертає увагу на європейські держави, які мають відповідні запаси. Серед країн, які могли б активніше допомагати Україні, називаються Іспанія та Греція.

Окремий напрямок, на який звертають увагу автори матеріалу, — європейські системи SAMP/T NG. Франція та Італія, на думку авторів, мають пришвидшити постачання відповідних ракет Україні та одночасно розширювати власні виробничі можливості. Йдеться про необхідність створення більш стійкої системи, у якій українська ППО не залежатиме від обмежених запасів однієї держави.

Втім, одними перехоплювачами проблему російських балістичних ударів вирішити неможливо. Саме тут з'являється інша частина запропонованої стратегії — впливати безпосередньо на російську спроможність здійснювати ракетні атаки. Financial Times вказує на необхідність допомоги Україні засобами та розвідувальними даними для ураження виробництва і пускових установок російських балістичних ракет.

Цю логіку автори описують через образ «лучника і стріли». Якщо Україна буде зосереджуватися виключно на перехопленні російських ракет у повітрі, вона постійно витрачатиме дорогі й дефіцитні ракети ППО. Натомість ураження виробничих потужностей і пускових установок здатне зменшити кількість ракет, які Росія взагалі зможе застосувати проти України.

Саме тому йдеться про поєднання двох напрямків. Перший — термінове посилення української протиповітряної оборони та збільшення кількості ракет-перехоплювачів. Другий — системний вплив на російський ракетний потенціал, щоб зменшити можливості Москви виробляти та запускати нові боєприпаси.

Для України це особливо важливо через зростання інтенсивності російських ракетних атак. Якщо російське виробництво продовжить розширюватися, потреба Києва в перехоплювачах також зростатиме. У такій ситуації навіть масштабні західні поставки можуть не забезпечити довгострокового вирішення проблеми, якщо Росія одночасно нарощуватиме виробництво ракет.

Ще одним стратегічним завданням стає створення власного виробництва перехоплювачів в Україні. У Financial Times наголошують на необхідності залучення оборонних компаній і стартапів до масштабного виробництва дешевших ракет-перехоплювачів. Це дозволило б поступово зменшувати залежність України від обмежених запасів західних партнерів і створити власну довгострокову систему протиракетної оборони.

Однак запуск такого виробництва не може відбутися миттєво. Раніше повідомлялося, що створення в Україні виробничої бази для ракет Patriot може потребувати від року до кількох років. На цей процес впливатимуть американські ліцензійні процедури та обсяг технологій, який Сполучені Штати погодяться передати українській стороні.

Проблема залишається і на політичному рівні. Президент США Дональд Трамп заявляв, що Вашингтон наразі не може передати Україні частину далекобійних ракет, оскільки вони потрібні самій американській армії. Водночас питання забезпечення України системами Patriot та боєприпасами до них залишається одним із ключових у військових переговорах між Києвом і Вашингтоном.

У такій ситуації Україна змушена одночасно вирішувати дві протилежні за характером проблеми. З одного боку, необхідно захищати міста та критичну інфраструктуру від уже запущених російських ракет. З іншого — потрібно позбавляти Росію можливості постійно відновлювати свій ударний потенціал.

Українські далекобійні удари по російських військових об'єктах, підприємствах ОПК та енергетичній інфраструктурі вже стали важливою частиною цієї стратегії. Проте Financial Times фактично пропонує розширити її саме на ті об'єкти, які безпосередньо пов'язані з виробництвом та застосуванням балістичних ракет.

Таким чином, запропонований підхід полягає не просто у збільшенні кількості систем ППО. Україні необхідні ракети-перехоплювачі, технології для їхнього виробництва, додаткові європейські комплекси протиракетної оборони, а також засоби й розвідувальна підтримка для ураження російського ракетного потенціалу.

Для Дональда Трампа та інших західних лідерів це означає необхідність розглядати українську ППО не лише як питання захисту України, а й як частину ширшої стратегії стримування російської ракетної кампанії. Якщо Росія може виробляти десятки балістичних ракет щомісяця, сама оборона від них поступово перетворюється на виснажливу гонку ресурсів. Тому, за логікою Financial Times, ефективніша відповідь має передбачати одночасний захист українського неба та зниження здатності Росії створювати нові «стріли» для своїх атак.