Відмова від НАТО можлива лише за умови реальних гарантій безпеки України – Резазаде
Інформація про готовність України розглянути відмову від вступу до НАТО в обмін на західні гарантії безпеки стала предметом активного обговорення після повідомлень західних медіа про переговори президента Володимира Зеленського з американськими посланцями у Берліні.
Йдеться про один із можливих елементів ширшого пакета домовленостей, спрямованих на припинення війни, без поступок суверенітетом і територіальною цілісністю України.
Перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні, міжнародний експерт Алі Реза Резазаде наголошує, що сама по собі відмова від євроатлантичних прагнень не може бути самоціллю й розглядатися як жест одностороннього компромісу.
«Україна вже має гіркий історичний досвід так званих гарантій безпеки. Тому будь-яка відмова від вступу в НАТО можлива виключно в обмін на юридично зобов’язувальні, чітко прописані й практично реалізовані гарантії з боку США та ключових західних союзників», — зазначає Резазаде.
За його словами, мова має йти не про політичні декларації, а про механізми, які фактично відтворюють логіку колективної оборони, включно з автоматичною відповіддю на нову агресію з боку рф. Без цього подібні пропозиції лише створюють додаткові ризики для української державності.
Експерт також звертає увагу на те, що обговорення такого сценарію свідчить про прагнення Києва продемонструвати Заходу готовність до складних, але відповідальних рішень.
«Україна показує, що вона не блокує дипломатичний процес, але водночас чітко окреслює “червоні лінії”: жодної передачі територій і жодних гарантій, які не мають реальної сили. Це сильна переговорна позиція, а не слабкість», — підкреслює Резазаде.
На його думку, саме позиція США буде вирішальною для подальшої долі таких домовленостей, адже без активної та довгострокової участі Вашингтона будь-яка система гарантій безпеки для України залишатиметься вразливою.

#україна #нато #гарантіїбезпеки #зеленський #сша #рф #резазаде #алірезарезазаде #міжнароднаполітика #війна
Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен вважає, що можливе силове захоплення Гренландії Сполученими Штатами покладе край Північноатлантичного альянсу.
Обґрунтування президента США Дональда Трампа для силового втручання у Венесуелі різко посилило занепокоєння в Європі щодо можливих наслідків для Гренландії, Данії та всього НАТО.
У Державному департаменті США наголосили, що Штати прагнуть не допустити перетворення Західної півкулі на безпечне місце для наркоторговців, іранських маріонеток або ворожих режимів, які загрожують їхній національній безпеці.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вирішив звільнити начальника апарату канцелярії Якоба Шрота, який входив до його найближчого оточення.
У документі Міністерства оборони Німеччини йдеться, що Росія нарощує приховані дії проти критичної інфраструктури країни в межах гібридної війни, яку в Берліні розцінюють як можливу "передмову" до масштабнішого конфлікту.
Державний департамент США опублікував пост у соціальних мережах, в якому закликає "не грати в ігри" з президентом США Дональдом Трампом.
Президент США Дональд Трамп після операції у Венесуелі заявив, що Куба "готова впасти", оскільки Гавана більше не може покладатися на Каракас у питаннях безпеки та нафти, повідомило Fox News.
Представники країн Балтії виступили із серією заяв, у яких наголосили, що Данія та Гренландія повинні самостійно вирішувати питання, які стосуються їхніх інтересів.
Побоюючись роздратувати президента США Дональда Трампа та втратити безпекову підтримку Сполучених Штатів, Євросоюз фактично уникає чіткої оцінки ситуації у Венесуелі, підриваючи цим власні аргументи про захист суверенітету і правил міжнародного порядку.
Росія вдалася до нищівної критики США на засіданні Ради Безпеки ООН, назвавши військову операцію у Венесуелі та захоплення диктатора Ніколаса Мадуро "розбоєм".
Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен вважає, що можливе силове захоплення Гренландії Сполученими Штатами покладе край Північноатлантичного альянсу.
Обґрунтування президента США Дональда Трампа для силового втручання у Венесуелі різко посилило занепокоєння в Європі щодо можливих наслідків для Гренландії, Данії та всього НАТО.
У Державному департаменті США наголосили, що Штати прагнуть не допустити перетворення Західної півкулі на безпечне місце для наркоторговців, іранських маріонеток або ворожих режимів, які загрожують їхній національній безпеці.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вирішив звільнити начальника апарату канцелярії Якоба Шрота, який входив до його найближчого оточення.