Відмова від НАТО можлива лише за умови реальних гарантій безпеки України – Резазаде
Інформація про готовність України розглянути відмову від вступу до НАТО в обмін на західні гарантії безпеки стала предметом активного обговорення після повідомлень західних медіа про переговори президента Володимира Зеленського з американськими посланцями у Берліні.
Йдеться про один із можливих елементів ширшого пакета домовленостей, спрямованих на припинення війни, без поступок суверенітетом і територіальною цілісністю України.
Перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні, міжнародний експерт Алі Реза Резазаде наголошує, що сама по собі відмова від євроатлантичних прагнень не може бути самоціллю й розглядатися як жест одностороннього компромісу.
«Україна вже має гіркий історичний досвід так званих гарантій безпеки. Тому будь-яка відмова від вступу в НАТО можлива виключно в обмін на юридично зобов’язувальні, чітко прописані й практично реалізовані гарантії з боку США та ключових західних союзників», — зазначає Резазаде.
За його словами, мова має йти не про політичні декларації, а про механізми, які фактично відтворюють логіку колективної оборони, включно з автоматичною відповіддю на нову агресію з боку рф. Без цього подібні пропозиції лише створюють додаткові ризики для української державності.
Експерт також звертає увагу на те, що обговорення такого сценарію свідчить про прагнення Києва продемонструвати Заходу готовність до складних, але відповідальних рішень.
«Україна показує, що вона не блокує дипломатичний процес, але водночас чітко окреслює “червоні лінії”: жодної передачі територій і жодних гарантій, які не мають реальної сили. Це сильна переговорна позиція, а не слабкість», — підкреслює Резазаде.
На його думку, саме позиція США буде вирішальною для подальшої долі таких домовленостей, адже без активної та довгострокової участі Вашингтона будь-яка система гарантій безпеки для України залишатиметься вразливою.

#україна #нато #гарантіїбезпеки #зеленський #сша #рф #резазаде #алірезарезазаде #міжнароднаполітика #війна
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.