Єрмак у суді: "Я працював 24/7 для України"
Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак після судового засідання заявив, що всі його дії були спрямовані на захист держави. Він підкреслив, що команда президента працювала цілодобово, а його власний вибір залишатися в Офісі з перших годин війни був свідомим і продиктованим обов’язком перед країною.
Андрій Єрмак після засідання у ВАКС категорично заперечив усі звинувачення, заявивши, що від початку повномасштабного вторгнення працював безперервно на користь України. Він нагадав, що з 24 лютого 2022 року фактично жив в Офісі президента, супроводжував Володимира Зеленського на фронт і здійснював закордонні поїздки виключно у службових цілях.
Єрмак наголосив, що звинувачення проти нього не мають підґрунтя, адже кожна поїздка за кордон була офіційною і стосувалася міжнародної підтримки України. Він нагадав, що разом із Зеленським відвідував фронт, а також проводив переговори у США та інших країнах, аби забезпечити допомогу для армії та дипломатичну підтримку.
За його словами, саме завдяки рішучості українців і постійній роботі влади вдалося зберегти незалежність та зміцнити позиції України на міжнародній арені.
Заява Єрмака стала спробою показати, що навіть у найскладніших умовах він залишався на своєму посту й діяв у інтересах держави. Його слова про “роботу 24/7” відображають атмосферу перших місяців війни, коли кожен день був боротьбою за виживання країни.
Цей виступ може стати важливим елементом у формуванні суспільної думки щодо справи, адже Єрмак прагне довести, що його діяльність була частиною загальної боротьби за свободу України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Російський лідер Володимир Путін заявив про нібито “безпрецедентний тиск” Заходу та поскаржився на українські удари по військових і стратегічних об’єктах на території РФ.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на чергові заяви представників Кремля про нібито успіхи Росії у війні, назвавши такі твердження спробою видати бажане за дійсне. Українські дипломати підкреслили, що реальність на полі бою та міжнародна підтримка України суперечать російським заявам про “перемогу”.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що країна проходить через “складний етап”, однак спробував представити нинішню кризову ситуацію як випробування, яке нібито має посилити державу.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.