Генасамблея ООН ухвалила українську резолюцію щодо Криму з істотним посиленням положень
У середу, 16 грудня, Генеральна Асамблея ООН ухвалила оновлену українську резолюцію "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м.Севастополь, Україна". Голова МЗС України Дмитро Кулеба зазначив, що цього року положення української резолюції істотно посилені.
Заява Дмитра Кулеби була опублікована пресслужбою Міністерства закордонних справ України. Міністр зазначив, що нові елементи, прописані в резолюції, відображають численні факти масових порушень прав людини на тимчасово окупованому півострові Крим.
Так, як заявив голова МЗС, у резолюції визначається нелегітимність в АРК російських чиновників і органів у контексті посилення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму. У документі повідомляється, що такі посадові особи повинні розглядатися як "окупаційна влада Російської Федерації".
Крім того, в документі прописано, що Росія грубо порушує права людини в українському Криму, а також використовує пандемію COVID-19, посилюючи репресії проти населення, зокрема, шляхом залучення ФСБ, на тлі введення невиправданих обмежувальних заходів.
Кулеба повідомив, що в резолюції з'явився термін "цивільні журналісти". Введення цього поняття направлено на захист журналістів і активістів, які працюють в умовах окупації. Крім того, в резолюції зазначена злочинна діяльність РФ щодо використання природних ресурсів в АРК.
У документі прописані такі порушення РФ як відключення півострова від української освіти. Згадуються і порушення релігійних прав українців.
"Росія навмисно перешкоджає можливості збереження національної ідентичності, змушує змінювати громадянство, зокрема, шляхом обмеження права власності на землю. Все це - свідома політика держави-окупанта зі зміни демографічного складу півострова, яка є військовим злочином", - зазначено в заяві Кулеби.
Раніше Кулеба заявив, що Росія активно мілітаризує АРК, що також негативно впливає на безпеку чорноморського регіону. Це загрожує не тільки безпосередньо причорноморським країнам, а й державам Південної Європи, Близького Сходу і Північної Африки.
ASPI news писало, що у Міноборони України готові отримати План дій щодо членства у НАТО на саміті у 2021 році. Раніше ASPI news повідомляло, що в Україні очікують від нової стратегії НАТО перспектив для отримання членства в Альянсі.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.