Генасамблея ООН ухвалила українську резолюцію щодо Криму з істотним посиленням положень
У середу, 16 грудня, Генеральна Асамблея ООН ухвалила оновлену українську резолюцію "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м.Севастополь, Україна". Голова МЗС України Дмитро Кулеба зазначив, що цього року положення української резолюції істотно посилені.
Заява Дмитра Кулеби була опублікована пресслужбою Міністерства закордонних справ України. Міністр зазначив, що нові елементи, прописані в резолюції, відображають численні факти масових порушень прав людини на тимчасово окупованому півострові Крим.
Так, як заявив голова МЗС, у резолюції визначається нелегітимність в АРК російських чиновників і органів у контексті посилення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму. У документі повідомляється, що такі посадові особи повинні розглядатися як "окупаційна влада Російської Федерації".
Крім того, в документі прописано, що Росія грубо порушує права людини в українському Криму, а також використовує пандемію COVID-19, посилюючи репресії проти населення, зокрема, шляхом залучення ФСБ, на тлі введення невиправданих обмежувальних заходів.
Кулеба повідомив, що в резолюції з'явився термін "цивільні журналісти". Введення цього поняття направлено на захист журналістів і активістів, які працюють в умовах окупації. Крім того, в резолюції зазначена злочинна діяльність РФ щодо використання природних ресурсів в АРК.
У документі прописані такі порушення РФ як відключення півострова від української освіти. Згадуються і порушення релігійних прав українців.
"Росія навмисно перешкоджає можливості збереження національної ідентичності, змушує змінювати громадянство, зокрема, шляхом обмеження права власності на землю. Все це - свідома політика держави-окупанта зі зміни демографічного складу півострова, яка є військовим злочином", - зазначено в заяві Кулеби.
Раніше Кулеба заявив, що Росія активно мілітаризує АРК, що також негативно впливає на безпеку чорноморського регіону. Це загрожує не тільки безпосередньо причорноморським країнам, а й державам Південної Європи, Близького Сходу і Північної Африки.
ASPI news писало, що у Міноборони України готові отримати План дій щодо членства у НАТО на саміті у 2021 році. Раніше ASPI news повідомляло, що в Україні очікують від нової стратегії НАТО перспектив для отримання членства в Альянсі.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.