Генасамблея ООН ухвалила українську резолюцію щодо Криму з істотним посиленням положень
У середу, 16 грудня, Генеральна Асамблея ООН ухвалила оновлену українську резолюцію "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м.Севастополь, Україна". Голова МЗС України Дмитро Кулеба зазначив, що цього року положення української резолюції істотно посилені.
Заява Дмитра Кулеби була опублікована пресслужбою Міністерства закордонних справ України. Міністр зазначив, що нові елементи, прописані в резолюції, відображають численні факти масових порушень прав людини на тимчасово окупованому півострові Крим.
Так, як заявив голова МЗС, у резолюції визначається нелегітимність в АРК російських чиновників і органів у контексті посилення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму. У документі повідомляється, що такі посадові особи повинні розглядатися як "окупаційна влада Російської Федерації".
Крім того, в документі прописано, що Росія грубо порушує права людини в українському Криму, а також використовує пандемію COVID-19, посилюючи репресії проти населення, зокрема, шляхом залучення ФСБ, на тлі введення невиправданих обмежувальних заходів.
Кулеба повідомив, що в резолюції з'явився термін "цивільні журналісти". Введення цього поняття направлено на захист журналістів і активістів, які працюють в умовах окупації. Крім того, в резолюції зазначена злочинна діяльність РФ щодо використання природних ресурсів в АРК.
У документі прописані такі порушення РФ як відключення півострова від української освіти. Згадуються і порушення релігійних прав українців.
"Росія навмисно перешкоджає можливості збереження національної ідентичності, змушує змінювати громадянство, зокрема, шляхом обмеження права власності на землю. Все це - свідома політика держави-окупанта зі зміни демографічного складу півострова, яка є військовим злочином", - зазначено в заяві Кулеби.
Раніше Кулеба заявив, що Росія активно мілітаризує АРК, що також негативно впливає на безпеку чорноморського регіону. Це загрожує не тільки безпосередньо причорноморським країнам, а й державам Південної Європи, Близького Сходу і Північної Африки.
ASPI news писало, що у Міноборони України готові отримати План дій щодо членства у НАТО на саміті у 2021 році. Раніше ASPI news повідомляло, що в Україні очікують від нової стратегії НАТО перспектив для отримання членства в Альянсі.
ПолітикаРосійський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
ПолітикаЧергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
ПолітикаКерівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
ПолітикаЖурналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
ПолітикаУкраїна заявила міжнародним структурам, що російські танкери так званого «тіньового флоту», які допомагають Москві обходити санкції та фінансувати війну, не можуть розглядатися лише як цивільні судна. Київ наполягає, що такі кораблі мають прямий зв’язок із військовим потенціалом РФ і можуть бути розцінені як законні цілі у контексті протидії російській агресії.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше публічно прокоментував резонансну ситуацію навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», назвавши історію з можливими порушеннями та небойовими смертями військовослужбовців неприпустимою для армії держави, яка веде війну.
ПолітикаУкраїна та Швеція уклали угоду про закупівлю 16 сучасних винищувачів Gripen E, що стане черговим кроком у зміцненні української авіації та оборони неба.
ПолітикаКолишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вирішив повернути державну нагороду України, передавши орден до музею, присвяченого жертвам Волинської трагедії.
ПолітикаРосійський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
ПолітикаЧергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
ПолітикаКерівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.