Міністр уряду Януковича дав свідчення у суді у справі про розстріл Майдану
Сьогодні, 3 грудня, колишній міністр закордонних справ уряду президента-втікача Віктора Януковича Леонід Кожара дав свідчення в Святошинському районному суді Києва у справі за обвинуваченням п'яти ексбійців спецпідрозділу МВС "Беркут" у розстрілі 40 активістів Революції Гідності в лютому 2014 року, передає кореспондент ASPI.
На думку Кожари, низка іноземних держав мала прямий інтерес у результаті акції протесту на Майдані і підтримувала її.
"Втручання дуже сильне іноземних держав було на цю ситуацію... Коли ситуація на Майдані почала загострюватися, ми майже щодня інформувалися іноземні посольства, що Майдан втратив характер мирної акції і фактично став парамілітарнлю структурою. Але іноземні партнери не сприймали цього і, в обличчя , посміхаючись, говорили, що це мирна акція", - сказав Кожара.
За його словами, ситуація на Майдані багато в чому розвивалася за "впливу США, а також відчувався вплив уряду Німеччини".
Як зазначив міністр Януковича, американська сторона мала свій сценарій розв'язання ситуації, який полягав у необхідності усунення уряду Миколи Азарова, в поверненні Конституції 2004 року, проведенні дострокових президентських і парламентських виборів.
"На мій погляд, це було прямим втручанням у внутрішню ситуацію в країні, але керівництво держави на це погодилося", - розповів Кожара.
У той же час він зазначив, що лідери Майдану не мали на нього потрібного впливу.
"Лідери опозиції були недоговороспроможні, на мій погляд. Вони говорили, що могли підписувати документи, проте Майдан це може не сприйняти", - зазначив ексміністр.
Разом з тим він запевнив, що інформацію про нібито присутність на Майдані озброєних людей або груп з іноземних держав він від правоохоронців і СБУ не отримував.
Нагадаємо, колишніх співробітників "Беркута" Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Сергія Тамтуру, Олександра Маринченка та Олега Янишевського звинувачують у вбивствах 40 людей 20 лютого 2014 року на вул. Інститутській в Києві.
На минулому засіданні, 21 листопада, в суді дали свої свідчення колишній голова Верховної Ради України Андрій Парубій та народний депутат Сергій Пашинський.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що демобілізація не може бути самоціллю, а має стати наслідком системних реформ у сфері мобілізації та кадрового забезпечення армії. Він підкреслив, що нинішні заклики звільнити військових без підготовки — це політичний популізм, який не має сенсу в умовах війни.
The Wall Street Journal наголошує, що парад Перемоги у Москві більше не є символом сили, а навпаки — демонструє слабкість режиму. Путін, який десятиліттями будував культ “дідів”, тепер зіткнувся з тим, що війна проти України підриває його головний пропагандистський інструмент.
Володимир Зеленський у зверненні до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом нагадав світові, що українці вже вдруге за 81 рік змушені зупиняти тотальне зло. Президент назвав сучасну російську агресію «оновленою версією нацизму» з маркуванням «зроблено в Росії» та закликав вільний світ до єдності.
Президент України заявив, що Кремль може спробувати розпочати чергову хвилю наступальних дій у найближчі місяці. Він підкреслив, що українська армія готується до цього сценарію, а союзники посилюють допомогу, аби забезпечити перевагу Києва на полі бою.
Президент України заявив, що кількість атак з боку Росії чітко демонструє — Кремль не прагне миру, а лише використовує тему перемир’я для маніпуляцій. яяяяяяпідкреслив, що Україна діятиме справедливо й рішуче, а міжнародна спільнота повинна реагувати на факти, а не на російські заяви.
Ентоні Блінкен заявив, що твердження про “халявну” допомогу Європи Україні є міфом. За його словами, союзники витрачають мільярди євро на оборонну підтримку, бо усвідомлюють, що майбутнє Європи залежить від здатності України вистояти у війні проти Росії.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.