В Україні набирає популярності судова практика з розгляду справ без участі сторін
В Україні у 2020 році близько 90 тисяч справ у судах розглянули без участі сторін. Таку практику в країні застосовують, якщо справи визнають "малозначними".
Про це в п'ятницю, 7 травня, повідомила платформа Opendatabot. У публікації була наведена також статистика таких малозначних справ, які розглядалися в судах за період з 2017 по 2021 рік.
Повідомляється, що суди в поточному році встигли застосувати спрощений розгляд вже при винесенні вердикту по понад 32 тисячам справ. Минулого року таких "спрощенок" було 88 396.
У Opendatabot зазначили, що судові справи визнаються малозначними, коли ціна позову становить менш як 100 прожиткових мінімумів (зараз це 237 900 гривень). Також повідомляється, що якщо суддя розглядає справу за спрощеною процедурою, сторони можуть не з'являтися на засідання. Вони знайомляться з рішенням постфактум і не можуть впливати на хід судового засідання.
Суд, згідно з публікацією Opendatabot, може визнати малозначними шлюборозлучні справи або справи про стягнення аліментів. Також такими справами можуть бути матеріали про захист прав споживачів, про стягнення заборгованості, справи з договірних відносин, спори щодо прав на майно або щодо обчислення пенсії.
В Україні практика спрощеного ведення судового процесу з'явилася 5 років тому при впровадженні судової реформи. Всього за цей період без участі сторін було розглянуто 258 636 таких справ.
Наразі лідером серед років, коли в судах приймалися рішення по "спрощенці" є минулий рік. Попередні два роки приблизно охоплювали рівну кількість таких справ (близько 50 тисяч).
Також, згідно з наведеною статисткою, цивільні справи значно перевищують господарські в такій схемі розгляду. Також у статистиці зазначено, що об'єктивний ривок з розгляду цивільних справ у спрощеній формі стався минулого року. Якщо у 2018 і 2019 кількість таких справ була приблизно 50 тисяч, то у 2020 році їх перевалило за 70 тисяч. Цього року цивільних позовів за спрощеним сценарієм було вже розглянуто 26 904 тисяч.
Що стосується господарських позовів, то в період з 2018 по 2020 їх становить в середньому 18 тисяч. Найбільше (20 028 тисяч) їх було розглянуто у 2018 році, і найменше (15 728) у 2019 році.
"Якщо позовні вимоги не викликають обґрунтованого сумніву про наявність реального спору між сторонами, то така справа, як правило, без шкоди може бути розглянута без виклику сторін. Немає сенсу витрачати час на проведення судових засідань у справах про стягнення незначних сум, справах, в яких порушення закону або договору є очевидним або, навпаки, є усталена судова практика про незаконність певного типу позовних вимог", - цитує видання юриста Олексія Колтока.
Раніше повідомлялося, що президент Володимир Зеленський запропонував Верховній Раді ліквідувати Окружний адмінсуд Києва і створити Київський міський окружний адміністративний суд. Про це йдеться в президентських законопроєктах №5369 і №5370, які з'явилися на сайті парламенту.
Також повідомлялося, що депутати Верховної Ради України мають намір змінити закон Про судоустрій. ASPI news розбиралося в деталях.
Від початку 2026 року територіальні центри комплектування та соціальної підтримки направили до Національної поліції понад 1,5 мільйона звернень щодо розшуку військовозобов’язаних, яких ТЦК вважають такими, що ухиляються від призову під час мобілізації.
Представники територіальних центрів комплектування мають право прибути за адресою проживання військовозобов’язаного для вручення повістки, однак це не означає автоматичного права потрапити до помешкання.
У Києво-Печерській лаврі оновили табличку біля мощів преподобного воїна Іллі Печерського, якого традиційно називали Іллею Муромцем. Тепер на ній зазначено ім’я «Ілля Муровець».
Омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що у Силах безпеки та оборони України офіційно перебуває понад 1,2 млн людей, однак держава, на його думку, має детально проаналізувати цей людський ресурс.
Україна входить у новий опалювальний сезон із серйозною проблемою у сфері протиповітряної оборони — запаси ракет-перехоплювачів для систем Patriot виснажуються, а світове виробництво не дозволяє швидко компенсувати потреби.
Президент Володимир Зеленський доручив уряду та Верховній Раді підготувати закон, який має визначити статус національних святинь України та встановити додаткові механізми їхнього захисту.
Російські удари по Україні у липні призвели до найвищої кількості цивільних жертв за один місяць із весни 2022 року.
Німецька влада посилює вимоги до окремої категорії громадян України, які звертаються за тимчасовим захистом після прибуття до країни.
Центральна виборча комісія України офіційно визнала нелегітимною підготовку та проведення російських «виборів» до Держдуми на тимчасово окупованих територіях України.
Прах полковника армії Української Народної Республіки та першого очільника Організації українських націоналістів Євгена Коновальця доставили в Україну.
Від початку 2026 року територіальні центри комплектування та соціальної підтримки направили до Національної поліції понад 1,5 мільйона звернень щодо розшуку військовозобов’язаних, яких ТЦК вважають такими, що ухиляються від призову під час мобілізації.
Представники територіальних центрів комплектування мають право прибути за адресою проживання військовозобов’язаного для вручення повістки, однак це не означає автоматичного права потрапити до помешкання.
У Києво-Печерській лаврі оновили табличку біля мощів преподобного воїна Іллі Печерського, якого традиційно називали Іллею Муромцем. Тепер на ній зазначено ім’я «Ілля Муровець».
Омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що у Силах безпеки та оборони України офіційно перебуває понад 1,2 млн людей, однак держава, на його думку, має детально проаналізувати цей людський ресурс.