Марш рівності: Україна застрягла в сірій зоні між Європою і Афганістаном

Усе, що публікується в рубриці блоги, може не збігатися з думкою редакції.
Інформагентство АСПІ не несе відповідальності за висловлювання авторів.

Якби я йшов в колоні на Марші рівності, то плакат, який би я тримав, містив би в собі всього три слова "Любов Свобода Повага".

Насправді саме про це і є гей-прайд, гей-парад, Марш рівності або як там його ще називають.

Він не про сексуальну орієнтацію. Він про любов, про свободу, про повагу, гідність, толерантність.

Він про всі ті прекрасні принципи, на яких базується зараз євроатлантична цивілізація, і які пару сотень років тому виникли на основі іншого гасла - Свобода, Рівність, Братерство. Люди на прайді просто показують всім, що Любов має значення, що люди мають право бути такими, якими вони є, що вони не повинні боятися жити своїм життям. Показують, що Свобода - це не тільки гасло або політична партія.
Переінакшуючи Вольтера на новий лад - я не гей, але готовий боротися за те, щоб люди будь-якої сексуальної орієнтації відчували себе в Україні вільно. І реалізовували себе в Україні, а не тікали в ті країни, де їм безпечно бути самими собою.

Уся ситуація навколо прайду - це ненависть проти любові, насильство проти волі і поваги. Це печерні цінності проти цінностей сучасного світу.

Ви легко можете уявити собі прайд-свято в Європі, США, Канаді чи Австралії. Ви не зможете уявити його собі в ДНР, Афганістані чи Ірані. Адже правда, однозначний вибір, з ким бути краще? Адже правда при виборі, де жити, в Канаді чи Афганістані ви зробите однозначний вибір? І це все якраз про цінності.

А Україна й тут застрягла в сірій зоні, бажаючи жити як в Європі, але не відпускаючи цінності середньовічного Афганістану.

Насильство, яким відповідають на прайд, не має виправдань. І не може прикриватися захистом "сім'ї". Тому що сім'ї любов точно не може загрожувати. У сучасному світі сім'я - це вже точно тільки про любов. Це раніше сім'я була інструментом виживання, тепер це тільки союз двох людей, яким добре разом. У них немає іншої причини бути разом, крім любові, адже тепер всі самодостатні і можуть прожити і вижити самостійно. Отже, архаїчної сім'ї більше немає в сучасному світі, від того і так багато розлучень, тому що люди можуть дозволити собі жити самим, а не тулитися в 10 метрах з обридлою людиною. А значить прайд - це і про сім'ю теж. Тому що абсолютно не важливо, яка стать у людей, які люблять один одного. Якщо любите - ви сім'я. І все тут.

Головна сімейна цінність сьогодні - це любов.

Важко не застрягти в минулому, коли світ так стрімко летить у майбутнє. Але злочинно не пускати туди інших. Злочинно зупиняти людей, які готові до змін. І злочинно використовувати для цього насильство, виправдовуючи свої страхи і компенсуючи їм свої комплекси.

І лицемірно для політиків паразитувати на страхах суспільства. Державні діячі повинні вести за собою, відстоювати свої цінності, а не дивитися на соціологію і повторювати печерні мантри.

І немає більшої брехні, ніж політики, що захищають "сімейні цінності", прекрасно живуть в сучасному світі, де сексуальна орієнтація їх лідерів не є секретом, а самі вони відправляють своїх дітей вчитися і купують нерухомість в тих країнах, де гей-прайдами вже нікого не налякаєш. Чим такий політик в Україні відрізняється від російських чиновників?

І так, плакат, з яким вийшов би я, містив слова "Любов Свобода Повага" і поруч були б плакати "любов гідність і щастя", "любов, рівність, толерантність" та інші.

А уявіть тепер щирі, справжні плакати тих людей, які паразитують на страхах суспільства і провокують насильство. Намагаючись таким чином сподобається людям і утримати владу. Ось назустріч пройшла колона олігархів і посіпак, у яких один плакат на всіх - "жадібність". А ось йдуть корупціонери, давно і міцно сидять в кріслах і служителі не Україні, з гаслами "Путін Бабло Путін". І багато інших дрібних груп, що бажають не дати суспільству скинути окови середньовічних цінностей, адже разом з ними люди скинуть і розтопчуть всіх цих мерзотників.

Але оскільки написати це вони не можуть, то і сіють ненависть і насильство, прикриваючись святими для багатьох людей поняттями "сім'ї" і "дітей". Це підло. І дуже важливо зрозуміти, що стоїть за ненавистю і страхами, і не дати їм перемогти.

Ось тому я підтримую Марш рівності. Тому що це про любов. І це про майбутнє, яке ми можемо мати, не мігруючи в ті країни, де цінності любові давно перемогли цінності страху.

Оригінал можна прочитати тут.