Польська пенсійна реформа: корисний досвід для України

Пенсійна реформа в Україні – як стара пісня. Про неї говорять давно, начебто збираються вдосконалити та привести у відповідність до європейських норм, але все ніяк до кінця не доведуть. Реформувати пенсійне забезпечення в Україні хочуть ще з 2003 року але у кожного уряду, який приходить до влади, до цього питання не доходять руки.

Український уряд у рамках впровадження пенсійної реформи розробив дорожню карту, яка здійснюватиметься у два кроки. Крім того, за словами прем'ра Гройсмана, Кабмін працював весь рік над питанням відновлення соціальної справедливості пенсійного забезпечення та над підняттям пенсії.

Запрацювати нова українська пенсійна система має з 1 січня 2018 року. Тобто з цього часу мають запрацювати накопичувальні пенсійні рахунки, а виходити на пенсію дозволять при наявності трудового стажу незалежно від віку (зараз – 35 років стажу для чоловіків, 30 років для жінок). Відтак хочуть збільшити єдиний соцвнесок до Пенсійного фонду з роботодавця для представників шкідливих професій (шахтарів, металургів тощо), щоб виплачувати за його рахунок пенсії за стажем.

Варто зауважити, що український Уряд поспішає прийняти нову пенсійну систему не тільки тому, що це надважливо для економіки країни але й через вимоги з боку МВФ. Міжнародний валютний фонд пропонує, щоб середній ефективний вік виходу на пенсію в Україні становив 58,5 року для чоловіків і 55,9 року для жінок. Для порівняння: у ЄС цей вік становить в середньому 63,5 і 62,5року для чоловіків та жінок відповідно.

Зважаючи на вимоги міжнародної фінансової організації, яка підштовхує українську пенсійну систему до європейського зразка, варто було б розглянути аналогічний досвід сусідніх країн, які вже пройшли цей шлях, наприклад Польщі.

До відома: польські пенсії поступаються за своєю величиною німецьким або англійським, але вони значно вищі за українські, білоруські і російські. Для отримання пенсійного забезпечення в Польщі необхідно мати трудовий стаж. Для чоловіків він повинен становити не менше 20 років і для жінок -15. Середня пенсія у Польщі сягає 1800 злотих (12 600 грн).

Люди, які не мають достатнього стажу до нарахування пенсії, можуть розраховувати тільки на соціальну допомогу. Її величина нижче мінімального розміру пенсії. Максимальний розмір пенсії в країні отримує не більше 5% літніх громадян країни. Він становить в даний час 2500 злотих (17 500грн). Середній показник виплат в країні встановився на позначки 1200 злотих (8 400 грн).

На початку 1999 р. Польща здійснила найголовніші заходи з реформування своєї пенсійної програми. Девізом польської трирівневої пенсійної системи є: "Безпека через диверсифікацію", що означає прагнення максимально розширити асортимент послуг та зменшити різні типи ризиків (демографічний, політичний, ринків праці та капіталу).

Перше, що зробили поляки – заснували компанію з управління пенсійним фондом (КУПФ), яка діє як організація, націлена на отримання прибутку. Але вона не тільки намагається отримувати прибуток, вона відповідає за всі види діяльності - залучення учасників, складення інвестиційних планів для активів, контроль за коштами на індивідуальних рахунках і забезпечення учасників періодичною звітністю. КУПФ виступає засновником другої юридичної особи - Пенсійного фонду (ПФ). ПФ має спеціальний статус юридичної особи, але не має власного капіталу і штату працівників, а отже ніколи не зможе збанкрутувати. Проте, ПФ відповідає за облік та зберігання внесків всіх учасників, а також інвестиційних дохід, отриманий від цих внесків.

З технічної точки зору платник внеску укладає контракт з пенсійним фондом, а не з компанією з управління пенсійного фонду. Після цього пенсійний фонд наймає КУПФ для надання послуг з управління активами, маркетингу і адміністрування. За ці послуги пенсійний фонд сплачує КУПФ комісійну винагороду. Останньою ланкою є банківський депозитарій (БД), який забезпечує безпеку всієї системи шляхом фізич-ного володіння коштами учасників, а також всіма активами, придбаними за рахунок цих коштів.

Україні варто перейняти цей досвід, адже надійність пенсійної системи – запорука довіри від громадян, які покладуть свої кошти на накопичувальні рахунки і не будуть перейматися за їхню безпеку.

Це один приклад, який українцям варто було б взяти до уваги, польська законодавча структура забезпечує фізичне і юридичне розмежування активів учасників і активів КУПФ. Ця структура гарантує захист внесків від розкрадання, а також втрати у разі визнання КУПФ банкрутом. Вона також гарантує, що тільки депозитарій фізично володіє грошима учасників і активами, придбаними за їх рахунок.

Наскільки нам відомо, існуючий сьогодні в Україні проект Закону "Про недержавні пенсійні фонди" не забезпечує аналогічні умови. Незважаючи на вимогу створення незалежної депозитарної установи, цей законопроект дозволяє компанії з управління активами мати фізичний доступ до внесків учасників недержавного пенсійного фонду, які зберігаються на банківському депозитному рахунку пенсійного фонду. Це дає чудову можливість для можливого розкрадання коштів і фальсифікації обліку.

Тож, кажучи образно, перед тим, як будувати стіни та дах нової будівлі, потрібно закласти надійний фундамент, щоб ті стіни не впали.