Президент Франції Макрон про Україну, Донбас і Росію

Центрист Еммануель Макрон, довгий час вважався "темною конячкою", але зумів вийти в лідери в останні місяці виборчої гонки.

На фініші за нього агітували майже всі ключові політичні сили Франції, побоюючись перемоги радикальних націоналістів на чолі з Марін Ле Пен.

В ході виборчої кампанії Еммануель Макрон вкрай рідко торкався теми України і конфлікту на Донбасі, хоча саме Франція є учасником мінського процесу і "нормандської четвірки" щодо врегулювання збройного протистояння.

Однак на фініші він зайняв чітку критичну позицію по відношенню до Росії, особливо в світлі її ролі в конфлікті на Донбасі. У той час, як його конкурентка підтримувала Росію і навіть визнала анексувати Крим частиною російської держави.

Ще в січні 2016 року на посаді міністра економіки Макрон відвідав Росію. Тоді він висловив надію, що незабаром санкції щодо Росії будуть зняті.

"Мета, яку ми всі з вами розділяємо - забезпечити до літа цього року можливість зняти санкції в разі, якщо пункти Мінських угод будуть виконуватися", - заявив він під час зустрічі з російськими бізнесменами.

Тоді ця заява розцінили як позицію французьких бізнесменів, які буде домагатися скасування санкцій, введених в тому числі з-за анексії Криму. У квітні 2016 року він створив свою партію "Вперед!", Підкресливши, що його політсила є "ні лівою, ні правою". Він продовжував наполягати на тому, що зняття санкцій можливе лише після виконання Росією Мінських угод.

Таку ж позицію неодноразово озвучували практично всі лідери західних країн - Франція, Німеччина і США.

2 березня 2017 року Макрон як кандидата на президентських виборах заявив, що діалог з Росією необхідний, але вести його потрібно з твердих позицій.

"Необхідно вести діалог з російською владою, але діалог вимогливий. З Росією треба підтримувати контакт", - заявив французький політик.

Питання скасування санкцій відносно РФ він пов'язував з виконанням Мінських угод.

В ході виборчої кампанії і під час дебатів він все ж робив хоч і обережні, але критичні заяви щодо Росії.

Так, під час дебатів він наполягав, що не має наміру укладати будь-яку угоду з Росією.

"Я не буду розвивати нашу незалежність шляхом зближення з Путіним", - відповідав він на проросійські заяви інших кандидатів, зокрема, Ле Пен.

А напередодні другого туру виборів заявив, що "Росія повинна виконати свої зобов'язання по Донбасу і Сирії".

Додавши, що має намір обговорювати ці питання з Москвою.

"Я не буду підкорятися диктату Путіна, і в цьому моє відміну від пані Ле Пен", - заявив Еммануель Макрон.

Більш того, певні антиросійські нотки з'явилися в заявах його команди на тлі чуток про "гомосексуалізм" Макрона.

Їх нібито поширювали державні російські ЗМІ.

У відповідь керівник виборчої кампанії Макрона Річард Ферранд заявив про сотні спроб хакерських атак з Росії і фейковий новинах, спрямованих проти їх кандидата.

"Ми повинні подивитися на факти: два головних російських ЗМІ - Russia Today і Sputnik - належать державі, поширюють фейковий новини", - заявив Ферранд.

Такі передбачувані дії Москви глава виборчої кампанії пояснив тим, що Макрон виступає за сильну Європу, яка протистоїть Росії. А інші кандидати, мовляв, більш дружні до Росії.

Ці російські ЗМІ навіть заявляли, що штаб Макрона відмовив їм в акредитації. Пізніше в команді кандидата заявляли, що виключають можливість присутності журналістів Russia Today і Sputnik на своїх заходах.

На цю заяву відреагував прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков, назвавши подібні звинувачення брехнею.

За його словами, Росія не втручається у виборчий процес в інших державах.

А офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова назвала позицію французької сторони щодо російських ЗМІ "кричущою".

У п'ятницю напередодні другого туру голосування штаб Макрона заявив, що виявився жертвою "масованого і скоординованого" злому своїх серверів, в ході якого було викрадено близько 9 гігабайт листування членів партії і учасників передвиборної кампанії Макрона, а також деякі фінансові документи.