Президент Євроради обговорив з главою РФ Володимиром Путіним ситуацію щодо кризи в Білорусі
Президент Європейської Ради Шарль Мішель обговорив з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним "білоруську кризу". Для вирішення конфлікту, який виник між чинною владою і народом в Білорусі необхідний "по-справжньому всебічний діалог".
Про це Шарль Мішель повідомив у вівторок, 18 серпня в Twitter. "Я тільки що обговорював ситуацію в Білорусі з президентом Росії Володимиром Путіним. Тільки мирний і по — справжньому всебічний діалог може врегулювати кризу в Білорусі", - заявив Мішель.

Раніше ASPI news повідомило, що сейм Литви прийняв постанову про не визнання білоруських виборів, які пройшли 9 серпня і викликали народне повстання. Також в постанові наголошується, що президент Лукашенко не є легітимно обраним главою Республіки.
Відомо, що білоруський ОМОН катував затриманих учасників акцій протестів в ізоляторах тимчасового тримання. Силовики жорстоко били і знущалися над людьми. У Telegram-каналі білоруської газети "Наша Нива" опублікували аудіозапис з криками людей, яких жорстоко били в ізоляторі на вулиці Окрестіна в Мінську. Крім того, ASPI news повідомляло, що бізнесмени Білорусі запустили флешмоб з "купівлі" міліціонерів і ОМОНівців.
Також представниця штабу Світлани Тихановської Анна Красуліна розповіла, що Олександр Лукашенко залишиться легітимним тільки до 10 вересня, тоді закінчується його мандат. Ще ASPI news повідомляло, що співробітник Слідчого комітету Білорусі Андрій Остапович розповів про злочинні дії влади щодо свого народу і подав у відставку.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що демобілізація не може бути самоціллю, а має стати наслідком системних реформ у сфері мобілізації та кадрового забезпечення армії. Він підкреслив, що нинішні заклики звільнити військових без підготовки — це політичний популізм, який не має сенсу в умовах війни.
The Wall Street Journal наголошує, що парад Перемоги у Москві більше не є символом сили, а навпаки — демонструє слабкість режиму. Путін, який десятиліттями будував культ “дідів”, тепер зіткнувся з тим, що війна проти України підриває його головний пропагандистський інструмент.
Володимир Зеленський у зверненні до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом нагадав світові, що українці вже вдруге за 81 рік змушені зупиняти тотальне зло. Президент назвав сучасну російську агресію «оновленою версією нацизму» з маркуванням «зроблено в Росії» та закликав вільний світ до єдності.
Президент України заявив, що Кремль може спробувати розпочати чергову хвилю наступальних дій у найближчі місяці. Він підкреслив, що українська армія готується до цього сценарію, а союзники посилюють допомогу, аби забезпечити перевагу Києва на полі бою.
Президент України заявив, що кількість атак з боку Росії чітко демонструє — Кремль не прагне миру, а лише використовує тему перемир’я для маніпуляцій. яяяяяяпідкреслив, що Україна діятиме справедливо й рішуче, а міжнародна спільнота повинна реагувати на факти, а не на російські заяви.
Ентоні Блінкен заявив, що твердження про “халявну” допомогу Європи Україні є міфом. За його словами, союзники витрачають мільярди євро на оборонну підтримку, бо усвідомлюють, що майбутнє Європи залежить від здатності України вистояти у війні проти Росії.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.