Застава в судах: хто може вийти під заставу і яка доля заставних грошей?

Забігаючи трохи вперед, можемо відразу сказати, що застава йде в державний актив лише в тому випадку, якщо підслідний не виконує вимоги суду (не ходить на допити за першим викликом, порушує режимні обмеження, не виконує інші вказівки суддів). У разі навіть мінімальних порушень заставних умов (не кажучи вже про втечу) - кошти переходять у розпорядження держави. З одного боку, застава дозволяє розраховувати на співпрацю з боку обвинувачених (інакше - позбудешся грошей), з іншого боку, випустивши підозрюваного з-під варти, суд істотно розширює арсенал «можливостей» арештанта. До того ж, в законодавстві немає норми, за якою особа після внесення застави в подальшому звільнялася від покарання.

Наприклад, одиниці не чули про факт гучного арешту екс-глави ДФС Романа Насірова та його подальшого звільнення під заставу в 100 млн. грн. Про це говорили практично всі, навіть ті, хто не цікавиться політикою. Але, що станеться з заставними засобами в подальшому, як визначається заставна сума і кого взагалі можна випускати під заставу?

На ці та інші актуальні питання ми постаралися знайти відповіді і доступно викласти нашим читачам.

Читайте також: Нова адміністрація США займеться корупційними справами української влади

Слід зауважити, що Насіров - не перший (та й не останній, швидше за все) український чиновник, який скористався правом внесення застави. Але багато громадян не до кінця розуміють процедуру цього процесу і долю заставних коштів.

Читайте також: Застава за Насірова

Як пояснюють юристи, згідно 182 статті КПК України, правом внесення застави можуть скористатися громадяни України (в тому числі і міністри), проти яких проводяться процесуальні дії. Але існують і обмеження.

Наприклад, вийти під заставу не можуть особи, що зазіхнули на основи національної безпеки України, причетні до вчинення терористичного акту або публічних закликів до їх вчинення. Громадяни, які сприяли теракту або його фінансування. Також права на вихід під заставу позбавляються особи, причетні до створення терористичної групи чи вчинення терористичного акту, за створення незаконних воєнізованих формувань, напад на об'єкти, на яких є предмети, які можуть створити підвищену небезпеку для оточуючих.

Читайте також: Очільник горіхової мафії очолив ДФС

Яскравим прикладом дії цього закону є Олександр Єфремов, заарештований ще в лютому 2015 року. Спочатку його звинувачували у зловживанні службовим становищем за обтяжуючих обставинах і службовій підробці, що дозволило йому розраховувати на вихід під заставу. Що і сталося 16 лютого 2015 року. За Єфремова була внесена застава в розмірі 3,6 млн. гривень. Але за два дні 18 лютого 2015 року у справі з'явилися нові факти, і Єфремова було повторно взято під варту, оскільки його звинуватили у фінансуванні тероризму та за підозрою в посяганні на територіальну цілісність України. На сьогоднішній день, Єфремов знаходиться під вартою і під заставу вийти не може (якщо, звичайно, кримінальна справа не буде перекваліфікована під «правильну» статтю).

У будь-якому випадку, відповідно до закону, розмір застави не може бути меншим за розмір позову, розміру майнової шкоди, заподіяної злочином, або розміру отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, обгрунтованого достатніми доказами.

Кінцеву суму застави визначає суддя, за наданими прокуратурою даними. Тому, в питанні з тим же Насіровим, можна ставити запитання судді, який визначив суму застави в 100 млн. грн. З одного боку - ця сума перевищує задекларований стан підслідного, який заявив, що у нього немає таких грошей, і він вносити заставу не збирається. З іншого боку, в справі Насирова фігурує інформація про розкрадання 2 млрд. грн, а це вже зовсім інші обставини... Відзначимо, що прокуратура вимагала внесення застави як раз в розмірі 2 млрд. грн, але суддя Солом'янського райсуду Києва Олександр Бобровник вирішив інакше ...

Правила внесення застави

Застава вноситься у національній валюті на спеціальний казначейський рахунок. Відразу слід зауважити, що заставні кошти, тому і називаються заставними - їх повертають особі, що внесла заставу, у разі виконання підслідним норм і постанов суду. Але внесення застави не скасовує відповідальності перед законом. Швидше, він дає можливість уникнути досудової відсидки в камері. Якщо ж підслідний порушив правила виходу під заставу - кошти йдуть до державного бюджету.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Наприклад, за Насірова внесла заставу його дружина. Звідки у неї з'явилися такі кошти - це вже питання до правоохоронних та антикорупційних органів, але факт - є фактом.

Відповідно до закону, розмір застави визначається наступним чином:

1) Для підозрюваного або обвинуваченого у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості - запорука буде розраховуватися від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати (3,2 - 64 тис. грн.);

2) Що стосується особи, підозрюваного або обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати (64 тис. - 256 тис. грн);

3) Для особливо тяжких злочинів, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати (256 тис. - 960 тис. грн).

У більшості випадків, пов'язаних з арештом українських чиновників, судді мають право приймати значно більшу суму застави, оскільки корупційні злочини або банальні крадіжки грошей обчислюються обсягами, які суттєво перевищують 80 і навіть 300 мінімальних зарплат.

Наприклад, коли людину підозрюють в крадіжці мільйонних сум, їй призначають відповідну заставу, яка може мати вплив на поведінку підслідного.

З безлічі гучних справ, коли підслідні виходили під заставу, ми виділили 5 найбільш скандальних.