"Гренландська мрія" Трампа лякає НАТО – Bloomberg

Обґрунтування президента США Дональда Трампа для силового втручання у Венесуелі різко посилило занепокоєння в Європі щодо можливих наслідків для Гренландії, Данії та всього НАТО.

У європейських урядах дедалі серйозніше сприймають ризик того, що Вашингтон може застосувати ту саму логіку й до напівавтономної території у складі Данського королівства, повідомило Bloomberg.

Пояснюючи затримання лідера Венесуели та фактичне встановлення американського контролю над країною, Трамп назвав свої дії "сучасним відродженням доктрини Монро" XIX століття - принципу, за яким США вважають Західну півкулю зоною власних стратегічних інтересів. Президент навіть охрестив її "доктриною Донро".

Після удару по Венесуелі Трамп прямо пов’язав цю логіку з Гренландією, заявивши, що контроль над островом йому "абсолютно необхідний" з міркувань безпеки. Ці тези, зазначають європейські чиновники, уже закріплені в оновленій стратегії національної безпеки США - і тепер підкріплені реальними діями.

Для Європи та НАТО це може мати тектонічні наслідки. Потенційний тиск США на Гренландію означав би пряме протиставлення Вашингтона іншим членам Альянсу, який самі ж американці очолюють і колись створили. Такий сценарій підірвав би довіру до НАТО і змусив би Європейський Союз уперше серйозно замислитися над власною військовою автономією. "Якщо США вирішать напасти на іншу країну НАТО військовим шляхом, тоді все зупиниться - включно з НАТО і всією системою безпеки, що існує з кінця Другої світової війни", - заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен в ефірі TV2.

Формально Гренландія перебуває під захистом статті 5 НАТО, яка передбачає колективну оборону. Проте останні кроки Трампа змусили європейців по-новому подивитися на його давній інтерес до острова. Експерт Данського інституту міжнародних досліджень Расмус Сондергаард каже: "Побоювання існували й раніше, але після Венесуели ситуація загострилася. Трамп продемонстрував, що готовий іти дуже далеко заради своїх інтересів".

За даними джерел, уряд Данії сприймає заяви Трампа серйозно і не вважає їх просто переговорною тактикою. Копенгаген уникає гучних публічних заяв, але дедалі частіше сигналізує про неприйнятність будь-якого тиску. "На Гренландію чиниться неприйнятний тиск. Вона чітко заявила, що хоче сама визначати своє майбутнє", - наголосила Фредеріксен.

Хоча острів має широку автономію, питання оборони й безпеки залишаються за Данією. Регіон набуває стратегічного значення на тлі зміни клімату, відкриття нових морських шляхів і доступу до ресурсів. У відповідь Росія та Китай уже активізували свою присутність в Арктиці, змагаючись зі США та НАТО.

Експерти попереджають, що будь-яке втручання США в Гренландії може дестабілізувати весь західний альянс і стати "подарунком" для Москви та Пекіна. До того ж статут НАТО не дає чіткої відповіді, що робити, якщо один член Альянсу застосує силу проти іншого. Ієн Лессер із Фонду Маршалла Німеччини зауважує: "Навіть малоймовірний військовий сценарій у питанні Гренландії становив би реальну загрозу НАТО і трансатлантичним відносинам".

Такий розвиток подій став би серйозним випробуванням і для ЄС. У разі кризи Данія була б змушена звернутися по підтримку до європейських партнерів, які водночас залишаються близькими союзниками США та залежать від них у протистоянні з Росією.

Наразі лідери ЄС публічно декларують солідарність з Данією та Гренландією, наголошуючи на діях механізмів НАТО. У Єврокомісії намагаються зменшити драматизм, підкреслюючи, що Гренландія - союзник США, а не противник.

Втім, у Копенгагені не виключають жодного сценарію. "Я не нервова людина, але й не наївна. Тому уважно стежу за всіма рухами на карті", - підсумувала Метте Фредеріксен.