Путін готує сценарії ударів по Балтії: Литва розкрила, що стримує Кремль

Росія розглядає можливість проведення операцій проти країн Балтії, однак наразі Кремль не ухвалив остаточного рішення щодо їх реалізації. 

За словами міністра оборони Литви Робертаса Каунаса, Москва має опрацьовані сценарії, які можуть передбачати удари по критично важливій інфраструктурі регіону, а союзники по НАТО уважно стежать за діями російського керівництва.

Каунас заявив, що Володимир Путін справді оцінює різні варіанти можливих атак на Естонію, Латвію та Литву. Водночас литовський урядовець наголосив, що на цей момент немає інформації про остаточне рішення російського керівництва розпочати відповідну операцію. Також, за його словами, відсутні прямі ознаки того, що напад може відбутися найближчими днями.

Окрему увагу литовський міністр звернув на критичну інфраструктуру Балтійського регіону. За його словами, у російських планах фігурують можливі удари по таких об'єктах. Це створює додаткові ризики для країн, які перебувають на східному фланзі НАТО та мають безпосередній кордон із Росією або розташовані поблизу її військової інфраструктури.

Водночас Каунас зазначив, що союзники не ігнорують ці загрози. За його словами, країни НАТО отримують інформацію про можливі кроки Кремля та стежать за розвитком ситуації. Він також нагадав, що представники Альянсу вже неодноразово публічно попереджали російське керівництво про наслідки можливих провокацій проти держав-членів НАТО.

Особливе занепокоєння в Литві викликає можливість використання Росією складніших гібридних сценаріїв. За словами Каунаса, Москва досі не відмовилася від ідеї використати українські безпілотники як елемент провокації, щоб після цього спробувати покласти відповідальність за можливий інцидент на Україну. Такий сценарій потенційно дозволив би Кремлю створити додаткову напругу між країнами регіону та їхніми союзниками.

При цьому литовський міністр оборони підкреслив важливу відмінність між наявністю певних сценаріїв у російському плануванні та безпосередньою підготовкою до їх реалізації. Наразі, за його словами, рішення про проведення будь-якої такої операції немає. Тому говорити про неминучість атаки на країни Балтії було б передчасно.

Однак сама наявність подібних сценаріїв у полі зору російського керівництва розглядається в Балтії як серйозна загроза. Естонія, Латвія та Литва є членами НАТО, тому будь-яка пряма атака на них автоматично набуває значно ширшого міжнародного виміру. У такій ситуації питання стосується вже не двостороннього конфлікту між Росією та окремою балтійською державою, а безпеки всього Північноатлантичного альянсу.

На цьому тлі особливого значення набуває здатність НАТО заздалегідь виявляти потенційні плани Москви та демонструвати готовність реагувати на будь-які спроби перевірити межі допустимого. Каунас фактично дав зрозуміти, що союзники вже відстежують відповідні ризики й намагаються не допустити ситуації, за якої Росія могла б скористатися раптовістю або невизначеністю.

Для Кремля потенційна операція проти Балтії була б принципово відмінною від війни проти України. Йдеться про держави, які мають гарантії колективної оборони НАТО. Саме тому будь-який прямий напад створив би ризик масштабного зіткнення Росії з Альянсом.

Водночас Москва може розглядати й менш очевидні форми тиску — провокації, диверсії, атаки на інфраструктуру або інформаційні операції. У такому випадку Кремль міг би намагатися перевірити реакцію європейських країн та США, не переходячи одразу до відкритого військового конфлікту.

Раніше західні джерела також повідомляли про занепокоєння можливими російськими провокаціями в Балтійському регіоні. За даними західної розвідки, потенційною метою таких дій може бути перевірка єдності НАТО та готовності Сполучених Штатів захищати найменші держави Альянсу.

Тому нинішня заява Робертаса Каунаса фактично вписується у ширший контекст попереджень про можливі дії Росії проти східного флангу НАТО. Водночас литовський міністр не заявляв про неминучий напад і прямо наголосив, що остаточного рішення щодо проведення операції наразі немає.

Таким чином, головний ризик для Балтії зараз полягає не в підтвердженому наказі Кремля розпочати атаку, а в тому, що Росія продовжує розглядати різні сценарії тиску на Естонію, Латвію та Литву. Поки рішення про операцію не ухвалене, союзники отримують час для посилення готовності та демонстрації Москві, що будь-яка спроба перевірити міцність НАТО матиме наслідки.

Для країн Балтії нинішня ситуація означає необхідність залишатися максимально уважними до розвідданих, військової активності Росії та можливих гібридних операцій. А для Кремля — усвідомлювати, що будь-який крок проти держав НАТО може перетворитися на значно масштабнішу кризу, ніж Москва могла б розраховувати.