Стубб не вірить у напад Росії на НАТО, але закликав Європу готуватися до найгіршого

Президент Фінляндії Александр Стубб скептично оцінює сценарій прямого нападу Росії на країни НАТО, попри попередження про можливу агресію Москви найближчими роками. 

Водночас фінський лідер закликає Альянс не втрачати пильності й бути готовим до найгіршого розвитку подій, адже саме здатність до стримування, на його думку, має не допустити великої війни.

Александр Стубб заявив, що не бачить достатніх доказів того, що Росія справді планує вступити у пряме військове протистояння з НАТО. Про це президент Фінляндії розповів в інтерв'ю німецькому виданню Bild, коментуючи припущення про можливу атаку Москви на територію Альянсу до 2029 року.

Фінський президент поставив під сумнів точність прогнозів щодо конкретних термінів можливої російської агресії проти НАТО. За його словами, ніхто не може достовірно знати, як розвиватиметься ситуація в найближчі роки, а нині немає фактів, які свідчили б про бажання Кремля розпочати прямий конфлікт із Північноатлантичним альянсом.

Стубб наголосив, що Росія навряд чи захоче атакувати найпотужніший військовий альянс світу. Саме тому він не поділяє оцінок, згідно з якими Москва неодмінно може вдатися до такого кроку у визначені часові рамки.

Водночас президент Фінляндії не закликає європейські країни розслаблятися. Навпаки, він вважає необхідним готуватися до найгіршого сценарію саме для того, щоб не допустити його реалізації. На його думку, ефективна оборона та готовність до різних варіантів розвитку подій є важливою складовою стримування Росії.

Стубб назвав дві головні причини, через які не очікує прямої атаки РФ на НАТО. Йдеться про оцінки розвідувальних служб та фактор військового стримування.

Саме стримування, за оцінкою фінського президента, відіграє особливо важливу роль. Він вважає, що воно є потужнішим за будь-який інший військовий фактор, який може мати окрема держава.

За словами Стубба, система стримування НАТО спирається не на один компонент. Її основу становлять звичайні збройні сили, ракетні можливості та ядерний потенціал. Саме сукупність цих чинників, на його думку, повинна переконувати російське керівництво у безперспективності прямого нападу на Альянс.

Президент Фінляндії також висловився щодо іншої потенційно небезпечної теми — можливості застосування Росією ядерної зброї проти України. Стубб і тут продемонстрував скептичний підхід, пояснивши, чому вважає такий сценарій малоймовірним.

За словами фінського лідера, цього літа він обговорював питання можливого застосування ядерної зброї Росією з міністром закордонних справ Китаю. Під час розмови китайська сторона запевнила його, що не допустить такого розвитку подій.

Стубб вважає позицію Пекіна важливим стримуючим фактором. На його думку, чіткий сигнал Китаю щодо неприпустимості застосування ядерної зброї може впливати на оцінку Москвою можливих наслідків такого кроку.

Таким чином, фінський президент одночасно відкинув надмірно песимістичні прогнози щодо неминучого нападу Росії на НАТО та закликав західні країни не нехтувати потенційними ризиками. Для Стубба підготовка до найгіршого сценарію не суперечить переконанню, що такого сценарію вдасться уникнути.

Його позиція полягає в тому, що сильна система стримування повинна зменшувати готовність Москви до прямого конфлікту з НАТО. Якщо Росія розумітиме масштаб можливої відповіді, це має стати фактором, який утримуватиме Кремль від спроб перевірити Альянс на міцність.

Заяви Стубба пролунали на тлі посиленої уваги європейських країн до потенційної загрози з боку Росії. Попри те, що фінський президент не вважає напад Москви на НАТО неминучим, він фактично виступає за подальше зміцнення готовності Альянсу.

Для Фінляндії питання російської загрози має особливе значення через тривалу спільну історію та безпосереднє сусідство з Росією. Водночас після вступу до НАТО безпека Фінляндії стала частиною ширшої системи колективної оборони Альянсу.

Стубб наголошує: саме здатність НАТО до стримування є одним із ключових чинників, який робить масштабний напад Росії малоймовірним. Але для збереження цього ефекту країни Альянсу повинні залишатися готовими до різних сценаріїв.

Отже, прогноз фінського президента можна звести до подвійної оцінки: він не бачить доказів неминучого нападу Росії на НАТО, однак вважає необхідним діяти так, ніби найгірший сценарій можливий. На його думку, саме така готовність разом із потужним військовим стримуванням може не дозволити Москві перейти до прямої агресії проти Альянсу.