Чому Україні так потрібен X-Road і чи запрацює наша "Трембіта"?|Блог

14 листопада 2018
Адмін
193

Успішні історії окремих держав (Естонія, Німеччина, Австрія, Швейцарія і багато інших) достатньо серйозно та аргументовано показали, що уряди цих країн ухвалили правильне рішення, коли пріоритетом визначили електронне врядування як масштабну довгострокову перспективу, яка дасть свої "плоди" фактично для усіх.


Усім відомий естонський "стрибок тигра" - масштабний проект із залучення інвестицій для "цифровізації" суспільства, розвиток електронних мереж обміну даними та поліпшення цифрової інфраструктури усіх державних інституцій. Зокрема, в межах цього проекту окрему увагу було приділено модернізації процесів взаємодії та функціонування електронних реєстрів, що втілилось у запуску так званого X-Road - системи електронної взаємодії інформаційними ресурсами, яка і до сьогодні успішно працює і вважається одним із найпрогресивніших інструментів у світі. Платформа та ідеологія X-ROAD впроваджена в Азербайджані, Аргентині, Естонії, Фарерських островах, Фінляндії та інших країнах. Наприклад, Естонія, завдяки X-Road уже втілила у життя e-tax (електронна податкова), e-school (електронна школа), e-elections (електронні вибори), e-police (електронна поліція), e-business (електронний бізнес) та багато інших.
Картинки по запросу e-elections

Що таке система X-Road та чому вона так потрібна Україні в процесі запуску системи електронних довірчих послуг? 

Перш за все – це платформа та ідеологія для електронної взаємодії між собою різних організацій, а основна її мета - забезпечувати обмін даними між електронними ресурсами (в першу чергу це стосується державних реєстрів) в режимі реального часу. Варто зазначити, що наприкінці 2017 року проект EGOV4Ukraine (підтримка Європейського Союзу через програму U-LEAD, Швеції через Шведське бюро міжнародного розвитку та уряду Естонії через Міністерство закордонних справ Естонії), передав Державному агентству з питань електронного урядування України дану систему, яка отримала назву "Трембіта". 

Інструмент дозволить автоматично здійснювати обмін інформацією між інформаційними масивами різних учасників процесу, що дуже важливо для системи електронної взаємодії державних реєстрів різних органів державної влади. Це дасть можливість суттєво прискорити процеси, що, у свою чергу, впливають на термін надання послуг громадянам та бізнесу в цілому.

Зазначимо, що ЗУ "Про електронні довірчі послуги" втілить в реальність інструмент, який дозволить засвідчувати час створення документу (т.зв. "електронна позначка часу") під час його підписання за допомогою електронного цифрового підпису. У випадку повноцінного запуску системи "Трембіта" буде в повній мірі втілено у життя механізм фіксації часу виправлення та отримання електронних повідомлень між учасниками процесу електронної взаємодії.

Картинки по запросу цифровий підпис

Окрему увагу також варто приділити системі у напрямку захисту даних та незаконного їх використання. Забезпечення "Трембітою" цілісності та автентичності електронних повідомлень та надання відомостей, що дозволяють простежити історію руху електронних повідомлень, надасть можливість відстежувати хто, в яких обсягах та з якою метою використовував дані, які інтегрувались з різних ресурсів. Це свідчить про те, що робота уповноважених осіб з реєстрами за допомогою "Трембіти" здійснюється за "точковими запитами", а не через загальний доступ. Протоколювання дій суб’єктів владних повноважень під час обміну даними суттєво знизить ризик зловживань та корупційної складової, що дасть змогу підвищити рівень надійності та захищеності даних, які містяться у реєстрах.


Чому система "X-Road", або ж в наших реаліях "Трембіта", так потрібна саме зараз? 

Для того, щоб Україні стати повноцінним учасником єдиного цифрового ринку ЄС, варто оптимізувати та, за можливості, автоматизувати більшість операційних процесів, які потрібні, наприклад, адміністраторам Центрів надання адміністративних послуг. Враховуючи той факт, що за основу роботи системи "Трембіта" було взято принципи "блокчейну", це суттєво сприятиме роботі державних установ, організацій та підприємств на якісно новому рівні.


Матеріал підготували на прохання АСПІ: Юлія Зайченко, Генеральний директор Директорату стратегічного планування і євроінтеграції Міністерства юстиції України та Роман Дрипа, державний експерт Директорату стратегічного планування і євроінтеграції Мін'юсту.

Всі головні новини з доставкою в Ваш месенджер Телеграм
2
Актуально
Розслідування

Їхні заяви на виділення земельних ділянок дивним чином зникають, вільної землі для них нібито немає, а та, яка є, може бути в заболоченій місцевості. Процеси оформлення землі учасниками бойових дій тривають по декілька років і  розвиток подій набуває неочікуваних обертів.

1 лютого 2019
Компромат
Голова Київської ОДА

Навчання:

У 1991 році закінчив Київську вищу школу Міністерства внутрішніх справ.

Перед тим як знімати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення та відкривати ринок, необхідно провести повну інвентаризацію землі, яка є у державній власності.

20 грудня 2018автор: Адмін

Москва не піде на домовленості з обміну заручниками, щоб не дати Порошенку заробити додаткові бонуси перед президентськими виборами.

17 грудня 2018автор: Адмін

Держава й досі залишається найбільшим землевласником країни. Оскільки продаж землі - це політичне рішення, то залишається питання – як максимізувати прибуток від цій власності зараз? Відповідь – продавати права оренди на електронних аукціонах.

24 жовтня 2018автор: Віктор Вишньов

Українські військовослужбовці виконали свій обов'язок перед державою, захищаючи її територіальну цілісність від російського агресора на сході України. Натомість обов'язок держави перед військовослужбовцями – захистити учасника бойових дій, після того як він повернеться з фронту на мирну територію. Але чи справляється держава Україна з покладеними на неї функціями?

12 вересня 2018автор: Адмін

Наприкінці 2017 року мережу облетіло відео, на якому правоохоронці під час обшуків у будинку підкидають білоруському бізнесмену Тимофію Кохновичу патрони. За перебігом справи перший час слідкували журналісти та громадськість, але невдовзі забули.

16 серпня 2018автор: Адмін

Прізвище очільника невеликого міста Конотоп на Сумщині Артема Семеніхіна часто з’являється на шпальтах українських видань. Навіть його пішу ходу з Конотопа до Києва висвітлювали усі провідні засоби масової інформації.

АСПІ вирішило зустрітись з чиновником та поспілкуватись про самопіар, про війну з керівництвом області та про 2 млн гривень, позичені матері.

15 серпня 2018автор: Адмін

Система карає незговірливих суддів. Суддю, що почала боротись з корумпованою системою всередині суду, в якому працювала, притягнуто до дісциплінарної відповідальності. 

3 серпня 2018автор: Адмін

В Україні необхідно створити нову Конституцію, з урахуванням всіх недоліків минулого. Таку точку зору висловив в соєму блозі польський проукраїнський активіст Артур Прузовській.

29 червня 2018автор: Артур Прузовський

Переслідування ромів підштовхує Україну до міжнародного скандалу напередодні президентських і парламентських виборів. Таку точку зору висловив Артур Прузовський в своєму блозі.

25 червня 2018автор: Артур Прузовський

В Україні з'явився ще один закон, який посилить повноваження президента. Так прокоментував прийнятий закон про Національну безпеку польський експерт Артур Прузовській.

22 червня 2018автор: Артур Прузовський
Вибір редакції

Навесні 2014-го року Україна могла б лишитися влади не лише на територіях Луганська та Донецька. Доказом цьому є події, що мали місце й в інших містах. Миколаїв, Харків, Одеса, Маріуполь… Проте з’явилась сила, котра гучно дала про себе знати тим, хто посягав на нашу територію. Добробати. Серед тих, хто добровільно став на захист України — іноземці.

14 березня 2019

Освіта в Україні приблизно на тих самих щаблях світових рейтингів, як і усі інші сфери. Однак реформи не оминули і її та вже демонструють результати.

4 березня 2019

В цій історії можуть знайти щось знайоме сотні тих, чиї сини, чоловіки чи батьки загинули на війні. Ніякі гроші не варті їх смертей та болю від втрат. 

1 березня 2019

Як змінилось життя кримчан за ці роки та що залишилось поза увагою ЗМІ — читайте далі у матеріалі. 

26 лютого 2019