Київський коледж зв’язку: підготовка кадрів – найважливіший етап інформаційної безпеки України

12 червня 2017
Адмін
901
последние новости в Украине останні новини в Україні

Базова підготовка – це найголовніший етап у будь якій галузі. Про те, як саме проходить початковий етап та навчальний процес молодих спеціалістів інформаційних технологій, ексклюзивно для «АСПІ» розповів заступник директора "Київського коледжу зв'язку" з навчальної роботи Володимир Степанович Шматко.

Читайте також: Нові освітні стандарти для кібербезпеки

– Володимире Степановичу, розкажіть, будь ласка, про ваш навчальний заклад. Адже, як нам стало відомо з відкритих джерел, коледж налічує майже вікову історію роботи?

 – Дійсно, ми працюємо з 1925 року. Хоча, можна виокремити дві історії розвитку коледжу: перша – довоєнна (до початку Другої світової війни), друга – післявоєнна, коли заклад відбудували на новому місці.

history1

 

(Спочатку технікум не мав власної будівлі й містився у приміщеннях правління контори колишнього власника цукрових заводів М.Терещенка, по вул. Гімназичній, 5 (нині – вул. Леонтовича), де й знаходився до початку Другої Світової війни.

З середини 1946 року почалась відбудова напівзруйнованої будівлі по вул. Леонтовича, 5 для майбутнього навчального закладу, – Ред.)

Ми до сьогодні залишаємося лідерами в Україні з підготовки профільних спеціалістів.

За весь час існування, заклад підготував близько 100 тис. фахівців для українських підприємств зв’язку та близько 2 тис. іноземних студентів, у тому числі з далекого зарубіжжя. Наприклад, в нас раніше навчалися студенти з Афганістану, Куби, Аргентини, Бразилії, країн Африки, Близького Сходу. Зараз ми готуємо іноземних студентів для вступу в українські вищі навчальні заклади – це Китай, Нігерія, Конго, Близький Схід, деякі країни Латинської Америки.

 – А за якими спеціальностями ви готуєте кадри?

– Що стосується спеціальностей, то вони всі пов’язані з телекомунікаційними галузями: теле-, радіо-, мобільний зв’язок, дротовий зв’язок (мається на увазі телефон і телеграф), передача даних, обслуговування комп’ютерних систем та мереж, розробка програмного забезпечення тощо – це наші основні спеціальності.

Є також супутні спеціальності. Це менеджмент ІТ-сфери та мережева економіка.

dsc 3242 Custom

 – Наскільки ваша матеріально-технічна база відповідає сучасним викликам?

– Наша МТБ, як то кажуть, відповідає найвищим стандартам. У нас навіть на базі нашого навчального закладу створено міні виробництво. Мається на увазі, що ми створили універсальний навчальний варіант будь якого ІТ-підприємства. У нас є і комунікаційні станції всіх поколінь, і засоби радіозв’язку, базові мобільні станції, центр комутації. Лабораторії, які забезпечують транспортування інформації в цифровому вигляді, близько 250 комп’ютерів в навчальних кабінетах, мультимедійне обладнання, діючий центр обробки даних (щось на зразок дата-центру). У нас також є свій хмарний сервіс зберігання інформації.

– А які напрямки у виборі спеціальності приваблюють найбільшу кількість бажаючих?

–  Коли мова заходить про популярність, на першому місці традиційно знаходиться спеціальність програміста. Всі хочуть бути програмістами. Але молодь не завжди розуміє, що бути програмістом – це швидше дар, ніж спеціальність. До того ж, треба бути компетентним у багатьох питаннях, а не тільки вміти натискати на клавіші клавіатури.

Треба вміти головою працювати: складати алгоритми, розуміти логіку побудови програми, розумітися на математичних функціях (там використовується багато математичних дисциплін, їх близько десяти).

Якщо, наприклад, для інших спеціальностей достатньо знати одну спеціальність – вищу математику, то програмістам потрібно знати окремо: диференційні рівняння, чисельні методи, матаналіз, дискретну математику. І хоча багато студентів прагнуть йти на популярну спеціальність програміста, ми також чимало часу присвячуємо іншим основним дисциплінам – це інформаційно-комунікаційні системи, радіо зв’язок, телебачення, мобільний зв’язок. Хоча зараз, коли пішла конвергенція (об’єднання, -Ред.) мереж, то неможливо уявити інформаційні системи без володіння комп’ютерними технологіями і навпаки.

 – Сьогодні надважливим питанням у роботі з будь якими інформаційними технологіями постає питання безпеки, особливо, коли мова заходить про кібербезпеку. Чи існують у вас відповідні програми навчання?

– Так, у нас в кожній спеціальності технічного профілю є дисципліна, пов’язана з захистом інформації. Кібербезпека – це досить широке поняття. У нас ця дисципліна пов’язана з технічними аспектами захисту комп’ютерних, інформаційних та комунікативних систем.

kyiv 4

Тобто студенти вивчають основи криптографії. Вони навчаються, як це робити на апаратному та програмному рівні, а в широкому розумінні поняття «кібербезпека» – це ціла спеціальність, і ми тільки плануємо її відкривати (проводимо підготовчу роботу з нашим базовим університетом – авіаційним, – де працює наш науково-методичний підрозділ). Цю спеціальність ми плануємо відкривати найближчим часом на рівні молодшого спеціаліста.

 – Володимире Степановичу, а які перспективи очікують випускників вашого коледжу, зважаючи на той досвід, який вони тут набудуть?

– Навчання у нас побудоване на компетентній основі. Наприклад, ми не примушуємо учнів досконало вивчати певне обладнання, ми даємо основи, а подальший досвід вони вже набувають самостійно (вдома і факультативно). Звісно ми надаємо доступ студентам до вивчення рекомендованого обладнання та технологій але остаточний вибір – за учнем. До того ж, вже десь на 4 курсі половина групи працює на різних підприємствах (як державних, так і приватних), набуваючи практичний досвід.

Що стосується перспектив, я скажу так: приблизно 25 % випускників йдуть працювати, інші – продовжують навчання (зазвичай йдуть до політехнічного, авіаційного інституту, державної академії телекомунікацій та до академії зв’язку). Тобто у них досить широкий вибір і, як показує досвід, ті, хто пройшов навчання в коледжі, надалі мають високі показники в магістратурі та випускаються, досить гарно захищаючи дипломи.

– Наскільки державна навчальна програма відповідає потребам сьогодення?

– Життєвий цикл високих технологів досить стрімкий. Кожні 2-3 місяці з’являється щось нове – то 3G, то 4G і т. ін. Тому, ми постійно відслідковуємо нові надходження. У нас працює науково-методична лабораторія, яка слідкує за світовими тенденціями. Тому, бути в руслі останніх подій, а ще краще – уявляти перспективу – це головне завдання лабораторії на сьогодні. І, відповідно до цього, ми вдосконалюємо нашу матеріально-технічну базу. Варто зауважити, що нам дуже у цьому процесі допомагають спонсори – ведучі українські телекомунікаційні оператори. Вони допомагають з постачанням новітнього обладнання, його налагодженням і т. ін.

– Чи існують якісь партнерські програми з компаніями-спонсорами або закордонними профільними закладами?

– Партнерські програми у нас існують на рівні вищих навчальних закладів. Ми вже досить давно і плідно співпрацюємо з германським інститутом. Щорічно групи студентів коледжу проходять навчальні модулі та виконують дипломні проекти в Інституті телекомунікацій німецького акціонерного товариства «Дойче Телеком» в Лейпцигу. До анексії Криму та війни на Донбасі ми досить плідно співпрацювали з Санкт-Петербурзьким державним університетом телекомунікацій та Московським технічним університетом телекомунікацій та інформатики. Зараз, як ви розумієте, ситуація змінилася…

– До речі, а чи з’явилися якісь відмінності у програмах навчання після розриву стосунків з Росією, адже у нас з РФ все було більш-менш однаковим, у тому числі і навчальні програми?

– Ми у навчальному процесі все ж-таки більше орієнтуємося на вимоги майбутніх роботодавців. Саме тому, у нашій роботі не те щоб були відсутні якісь стандарти – вони просто недоцільні. Фундаментальні дисципліни, як були основою для всіх закладів (незалежно від географічного розташування), так і залишилися. Змінюються лише тенденції. Як вже було сказано, нові розробки регулярно з’являються на ринку, тож викладачі, зважаючи на нагальні потреби, викладаючи, наприклад, математику більше часу присвячують диференційним рівнянням і т. ін.

– А чи вдається викладачам вчасно опановувати нові знання, щоб не втрачати кваліфікацію та завжди тримати «руку на пульсі»?

– Так, це важливе питання. Сучасна молодь іноді розбирається у нових розробках значно краще, ніж ми думаємо. Багато чому викладачі вчаться у дітей чи опановують нові розробки самостійно. Але основи залишаються незмінними, тому викладачі вчать цьому дітей, паралельно опановуючи нові знання, і вже у подальшій викладацькій діяльності – переводять учнів на оновлену навчальну елементну базу. Цей момент особливо важливий, тому що сучасні вимоги, особливо в оборонній галузі, потребують побудови пристроїв (наприклад, станцій зв’язку) на окремій елементній базі, за конкретними вимогами до фунціоналу апаратури.

Варто зауважити, що специфіка роботи коледжу не передбачає планової роботи по розробкам новітніх технологій (хоча деякі викладачі самостійно цим займаються), ми більше займаємося підготовкою майбутнього персоналу по обслуговуванню вже існуючої сучасної техніки.

cimg5065 Custom

– На якому рівні знаходиться фінансування коледжу, адже для більшості українських навчальних закладів це найболючіше питання?

– Так, пошук фінансів завжди був проблемою. Як правило, бюджетних грошей не вистачає ні на сплату комунальних послуг, ні на вдосконалення матеріально-технічної бази. Але за рахунок того, що у нас є орендатори, а також наш власний гуртожиток (ми надаємо послуги як українським, так і іноземним студентам), також ми надаємо послуги з контрактного навчання – вдається викручуватися і вирішувати фінансові питання. З обладнанням дуже спонсори допомагають, адже ми саме для них готуємо майбутніх фахівців. Тому спонсори зацікавлені у навчанні майбутніх співпрацівників на відповідному обладнанні.

Якщо розглядати фінансування у пропорційному вигляді, то нам, приблизно 60 % фінансування надходить від Міністерства освіти, все інше шукаємо самостійно (власні зусилля та допомога спонсорів).

– Скільки випускників виходить зі стін вашого коледжу у кінці навчального року?

– Приблизно 300 випускників різних спеціальностей. Звісно, когось можуть відрахувати, але це одиничні приклади, які не впливають на загальну статистику.

– Чи існують в інших регіонах України аналогічні навчальні заклади?

– Харківський коледж, Львівський коледж і Одеський коледж. Разом з нашим – чотири навчальних заклади, які готують фахівців у сфері комунікацій. До того ж, більшість профільних вищих навчальних закладів мають власні структури підготовки кадрів.

– І на останок, хотілося б почути ваш прогноз. Скажіть, будь ласка, чи знадобиться найближчим часом змінювати підхід до навчального процесу, адже сучасний розвиток віртуальних освітніх програм інколи випереджає класичну форму подачі інформації?

–  Так, ми вже змінюємо програму навчання, підлаштовуючись  до сучасних потреб. Наприклад, ми використовуємо систему дуальної освіти (Концепція дуальної освіти передбачає поєднання за принципом 50 на 50% навчання у навчальному закладі та стажування на підприємствах, – Ред.).

До того ж у нас існує велика електронна бібліотека, доступ до якої можна отримати з будь-якого терміналу чи гаджету, що дозволяє мати віртуальний доступ до навчальної та методичної літератури.

У перспективі, я думаю, ми і надалі будемо досить популярним закладом. Сьогодні наш коледж – один з провідних навчальних закладів Міністерства інфраструктури України. За матеріально-технічним, кадровим і методичним забезпеченням навчально-виховного процесу навчальний заклад входить до кращих закладів України. Зростає матеріальна база, зміцнюється науково-методичний потенціал, зусилля педагогічного колективу спрямовуються на виконання головного завдання – підготовку висококваліфікованого, компетентного, конкурентоспроможного спеціаліста, готового до активної професійної діяльності.

Всі головні новини з доставкою в Ваш месенджер Телеграм
2
Актуально
последние новости в Украине останні новини в Україні Блог

Коли люди без юридичної освіти закликають за щось нове карати, тобто за криміналізацію певної дії, вони абсолютно не уявляють, що кримінальне право - це наука точна, як математика. Неточною її роблять неуки в парламенті.  

8 листопада 2019автор: Андрей Лысенко
последние новости в Украине останні новини в Україні Компромат
Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України

 

Юрій Миколайович Гримчак народився 30 жовтня 1965, у місті Донецьк. Український

последние новости в Украине останні новини в Україні Блог

Ухвалили закон від РПЛ (6449), який навпаки тепер зашкодить жертвам сексуального насильства, та який грубо порушує фундаментальні права людини, вважає юристка.

11 липня 2019автор: Анна Маляр
последние новости в Украине останні новини в Україні Блог

У виправданні Труханова в першій інстанції  винуватий і президент Порошенко, який дуже хотів "ручну" судову реформу, і судді Малиновського районного суду Одеси, і прокурори САП та детективи НАБУ, вважає юрист.

10 липня 2019автор: Євген Крапівін

Коли люди без юридичної освіти закликають за щось нове карати, тобто за криміналізацію певної дії, вони абсолютно не уявляють, що кримінальне право - це наука точна, як математика. Неточною її роблять неуки в парламенті.  

8 листопада 2019автор: Андрей Лысенко

Буває, виникає необхідність текстом відреагувати на події, що відбуваються в країні і в світі, але ніяк не можеш знайти цю одну, найважливішу подію - подію доби. Складно буває визначитися. Ось і в середу, 13 серпня, така історія сталася.

13 серпня 2019автор: Андрей Лысенко

Зіткнувшись з проблемою неможливості відмовитися від куріння в принципі, після сумного особистого досвіду використання аналогів традиційних сигарет, я озброївшись Google провела аналіз, що ж палити, якщо не виходить позбутися цієї звички.

8 серпня 2019автор: Олена Давиденко

На думку волонтера та колишнього морпіха Тараса Чмута, надводні сили ВМС не здатні ефективно протидіяти агресії РФ. Тому цікавим міг би стати варіант нарощування потенціалу морської авіації як за рахунок сучасних літаків, так і багатоцільових вертольотів.

6 серпня 2019автор: Адмін

Експерти прогнозують повне перезавантаження російської держави. 

6 серпня 2019автор: Олена Давиденко

Ухвалили закон від РПЛ (6449), який навпаки тепер зашкодить жертвам сексуального насильства, та який грубо порушує фундаментальні права людини, вважає юристка.

11 липня 2019автор: Анна Маляр

У виправданні Труханова в першій інстанції  винуватий і президент Порошенко, який дуже хотів "ручну" судову реформу, і судді Малиновського районного суду Одеси, і прокурори САП та детективи НАБУ, вважає юрист.

10 липня 2019автор: Євген Крапівін

Медведчук використовує саме примітивну технологію - провокацію, що у роздратованій країні дуже навіть легко використовувати - вкинь до порядку образливу ініціативу і збирай дивіденди.

8 липня 2019автор: Михайло Подоляк

Шашлик зі свинини подорожчав за останній рік на 9%, із 247,5 грн до 270 грн. Якщо минулого року порція на одну людину обходилася в 41,2 грн, то в травні 2018 року – у 45 грн.

25 червня 2019автор: Олексій Дорошенко

Уся ситуація навколо прайду - це ненависть проти любові, насильство проти волі і поваги, вважає Сергій Фурса.

24 червня 2019автор: Сергій Фурса
Вибір редакції

Свою першу сигарету Ірина - директорка з маркетингу великої української горілчаної компанії - викурила ще в школі

12 грудня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Сині жилети з написом "Поліція діалогу" – інспекторів відділу превентивної комунікації сьогодні можна зустріти на мітингах, спортивних заходах, концертах та інших мирних зібраннях. Головне завдання працівників підрозділу – врегулювання конфліктів за допомогою слова, без спеціальних засобів.

9 грудня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Ми живемо в особливій країні. Ще за часів президентства Кучми і Ющенка дипломатична служба США охрестила державний устрій України клептократією, або, просто кажучи, "владою злодіїв".

5 грудня 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Сьогодні, 2 грудня, в Україні кіберпонеділок.

2 грудня 2019