Сергій Лещенко - політик під мікроскопом

Його матеріали, як правило, носили резонансний характер, проте в них містилося багато інформації, джерела якої невідомі і їх достовірність викликала сумніви.

Багато читачів довіряють опублікованим фактам, які спрямовані проти того чи іншого політика або політичної сили. В результаті створюється громадська думка, вигідна окремим особам українського політичного істеблішменту.

Політики і чиновники навмисно зливали журналісту Лещенка інформацію, щоб подивитися на реакцію громадськості і своїх опонентів або, щоб когось скомпрометувати. Іншими словами, Сергій Лещенко не видобував цю інформацію шляхом проведення журналістських розслідувань, а отримував від зацікавлених в її публікації осіб.

Звичка маніпулювати наявною інформацією, наштовхнула Лещенко на думку про шантаж. У жертви Сергій вибрав собі не якогось простого чиновника, а радника Трампа - американського політконсультанта Манафорта.

Читайте також: Лещенко шантажує Манафорта

31 травня 2016 року журналісти "Української правди" опублікували частину "чорної бухгалтерії" Партії регіонів. Пізніше Лещенко і головний редактор "Української правди" Севгіль Мусаєва-Боровик на брифінгу розповіли, що дані документи свідчать про систему підкупів і фальсифікацій, які супроводжували прихід до влади Віктора Януковича і його оточення.

Про те, що в "амбарній книзі Януковича" фігурує і Манафорт, написала американська газета The New York Times. Сам Манафорт до недавнього часу заперечував цю інформацію, але, згодом він був змушений визнати незаперечний факт, і покинув пост зі скандалом.

В цей же час, агентство Associated Press з посиланням на анонімних співрозмовників з двох лобістських компаній повідомило, що в 2012 році Манафорт допоміг Партії регіонів перевести американським лобістам як мінімум $ 2,2 млн. Саме публікацією цієї інформації Лещенко погрожував Манафорту.

Але, оскільки Манафорт не пішов на «співпрацю» з Лещенко, а про контакти Манафорта пронюхали американські ЗМІ, і написали про це, інформація втратила свою комерційну важливість. Українські журналісти підхопили скандал, але вже з іншим підтекстом - звинувачення посипалися на адресу політиків, причетних до «чорної каси» Партії регіонів.

Можливо, це не перша спроба Сергія заробити торгівлею подібною інформацією, оскільки скандал, що розгорівся у вересні 2016 року, пов’язаний з майном самого Сергія, викликав ряд питань щодо походженням його власних коштів.

У вересні 2016 року журналіст Андрій Дзиндзя опублікував інформацію, що Лещенко купив нову квартиру площею близько 200 м² за 7,5 млн. грн. в центрі Києва. У відповідь Лещенко заявив, що половину суми на покупку квартири він зайняв у засновника "Української правди" Олени Притули, а решту грошей взяв у коханої жінки - діджея Анастасії Топольської, яка пізніше повідомила, що її гонорари коливаються від 2 до 7 тис. євро.

Наприкінці жовтня того ж року Генпрокуратура почала досудове розслідування за підозрою в незаконному збагаченні Лещенко в зв'язку з купівлею їм квартири.

1 грудня 2016 року Національне агентство по запобіганню корупції (НАПК) повідомило, що Лещенко при покупці квартири отримав від забудовника "подарунок" у вигляді знижки на суму 1,8 млн. грн., що перевищує дозволену законом суму подарунка, яку може отримати народний депутат. У зв'язку з цим НАПК заявило про вчинення Лещенко адміністративного правопорушення. Сам Лещенко спростував інформацію про знижку.

6 грудня в кулуарах Верховної Ради представник НАПК під час перерви в пленарному засіданні намагався зачитати нардепу Лещенко протокол про адміністративне правопорушення. Нардеп відмовився підписати цей протокол, після чого НАПК вирішило направити його до суду.

Але найгуманніший український суд прийняв рішення закрити справу проти депутата від Блоку Петра Порошенка Сергія Лещенка про вчинення адміністративного правопорушення при покупці квартири. Про це сам Лещенко повідомив на сторінці в Facebok.

"Тільки що суд закрив справу по мені у зв'язку з відсутністю складу правопорушення. Це - результат розгляду протоколу НАПК (Нацагентство щодо запобігання корупції) про отримання мною неіснуючого подарунка. Мова про так звану "квартирну справу" і нібито знижку, якої не було в природі ", - написав Лещенко.

Декларація Лещенко

Слід нагадати, що згідно з декларацією, у 2014 році Сергій Лещенко отримав 391 тис. грн доходів в Україні та 873 тис. грн з-за кордону.

Доходи, отримані в Україні, включають 28 тис. грн. зарплати в "Українській правді", 7 тис. грн авторських винагород, 100 тис. грн від відчуження майна і 256 тис. грн від підприємницької і незалежної професійної діяльності. Доходи, отримані за межами України, включають 8615 доларів стипендії імені Президента США Рейгана і конгресмена Фассела (в перерахунку, зафіксованому в декларації, це 86 тис. грн.), 40744 євро гонорару з Ірландії від Googlе (768,5 тис. Грн), 280 доларів гонорару американського Гарвардського університету (3,2 тис. грн) і 900 доларів гонорару Foreign Policy, також отриманих з США (11,7 тис. грн.).

У його власності було зазначено дві квартири площею 24,9 і 60 кв. м, а також автомобіль Volkswagen Golf 2014 випуску за 385 тис. грн. Автомобіль Mazda 2006 випуску Лещенко продав.

З відкритих джерел інформації стає ясно, що Лещенко тісно пов'язаний з громадськими журналістськими організаціями, які фінансуються з зарубіжних фондів. Їх діяльність забезпечується грошовими грантами, за якими стоїть колишній керівник адміністрації президента Віктора Ющенка Олег Рибачук: "Чесно", "Новий громадянин", "Стоп цензурі", "Владометр".

Під однією зі своїх статтей для "Вашингтон Пост" Лещенко підписався як "the National Endowment for Democracy's Reagan-Fascell Fellow and deputy editor-in-chief of Ukrainska Pravda" - співробітник Національного фонду  підтримки демократії в Reagan-Fascell і заступник шеф-редактора "Української правди".

Національний фонд на підтримку демократії або "Фонд NED" щорічно виплачує понад 1 000 грантів на підтримку проектів неурядових організацій за кордоном. Виходить, що Лещенко відпрацьовує отримані американські гранти. Але цього все одно недостатньо для покупки елітного житла в центрі Києва.

Інформація про позику у співзасновниці «Української правди» Притули і співмешканки - діджея Топольської (нагадаємо, за словами Лещенка, йому позичили велику половину коштів, необхідних для покупки квартири, вартістю понад 7 млн. ​​грн.), сам фігурант скандалу не переживає за відсутність логіки в питанні - як він збирається повертати позику?

Коментар Лещенко

Лещенко заявив, що "половина суми - це позика від засновника Української правди Олени Притули терміном на 10 років", інша частина коштів на придбання квартири - це його заощадження як колишнього співвласника «Української правди».

Також, за словами Лещенка, в 2013-2014 роках він задекларував понад 100 тисяч доларів доходу.

"Решта - це гроші моєю коханої людини Анастасії Топольської, яка буде вказана в моїй декларації за підсумками 2016 року; Заробітки Насті дозволяють впевнено говорити про погашення боргу. Настя входить в число найбільш високооплачуваних діджеїв в Східній Європі, виступаючи близько 200 разів на рік на чотирьох континентах ", - заявив Лещенко.

Згідно з декларацією, у 2015 році Лещенко отримав 212, 067 тис. грн доходу в Україні, з них від викладацької, наукової і творчої діяльності 107,778 тис. грн. Крім того ще 47,48 тис. грн Лещенко отримав за межами країни - від Колумбійського університету і австрійського Institute for Human Sciences. Серед нерухомого майна нардеп вказав власність третини в квартирі площею 60 кв м.

На рахунках в банку у нього було всього 24 тис. грн.

"Сподіваюся, ви розумієте, що ці нападки - плата за мою антикорупційну діяльність без оглядки на прізвища і посади. Чесність повинна заохочуватися, а не каратися", - вважає Лещенко.

На своїй сторінці в Facebook Лещенко написав, що вибирав квартиру з 2012 року, а зараз - найкращий час для придбання нерухомості.

"Дно ринку. Тому ціна в 1500 доларів за метр на вулиці Франка в Києві - це вагомий аргумент на користь житла. За такими квартирами стоять черги, і їх купують майже миттєво. Можете вірити мені чи ні, але просто проконсультуйтеся з фахівцями. І така ціна має пояснення - будинок не готовий на сто відсотків, а забудовнику потрібні були гроші. Тому укладати угоди треба дуже швидко", - зазначив нардеп.

Про яку саме правді йдеться - Лещенко тактовно промовчав, оскільки ні депутатської зарплати, ні грантових грошей просто не вистачить для повноцінного розрахунку з настільки щедрими кредиторами.

Найкращим чином ситуацію, що склалася прокоментував відомий український журналіст Сергій Щербина: «О, пішла жара. Справа про квартиру Холодницький доручив перевірити в НАБУ. Лещенко сам попросив про перевірку і призупинив членство в «ДемАльянсі».

Знаю я одну людину. Він просив провести перевірку в НАБУ, очній ставці і припиняв повноваження глави фракції на час розслідування. Ігорем Віталійовичем Кононенко звуть.

Перевірка показала, що претензій немає, фракція у повноваженнях відновила, Абромавічус поїхав, Пасишник приїхав і всі задоволені. А крику ж було ... Ну як зараз, загалом».

Лещенко і Григоришин

Лещенко час від часу небезпідставно звинувачують в тому, що він має тісні зв'язки з Григоришиним. Останній впливає на політичну діяльність нардепа. Сам Лещенко прокоментував ці чутки так: "подібними звинуваченнями намагаються дискредитувати джерело інформації, тому під кожного намагаються знайти теми, щоб створити димову завісу і відвернути увагу від антикорупційного викриття.

Я обмінююся з Костянтином Григоришиним інформацією на тему корупційних схем і процесів, що відбуваються в країні, але ніякі бізнес-відносини мене з ним не пов'язують ".

Після чергової зустрічі Лещенко і Григоришина, в медіапросторі піднялася хвиля обурення і звинувачень на адресу Лещенко, на що нардеп відповів наступне:

"Я не збираюся виправдовуватися з приводу зустрічі з Григоришиним, тому що моє життя складається з контактів і зустрічей, які дозволяють бачити цілісну картину процесів, що відбуваються. З Григоришиним я знайомий 12 років, коли взяв у нього перше інтерв'ю, я з ним спілкувався і буду спілкуватися ", - написав Лещенко на своїй сторінці в Фейсбуці, підкресливши, що його ніколи не пов'язували з бізнесменом політичні проекти або грошові відносини.

Однак цим постом Лещенко тільки підлив масла у вогонь.

Нагадаємо, Григоришин є основним акціонером ПАТ "Сумське НВО імені М.В.Фрунзе", також володіє 75% акцій найбільшого в Східній Європі виробника трансформаторів "Запоріжтрансформатор", енергетичними компаніями в Україні. Крім того, Григоришин є близьким соратником Порошенка.

Якби Лещенко не старався відхреститися від комерційних відносин з Григоришиним, але факти говорять зворотнє. З відкритих джерел ми маємо інформацію про те, що народний депутат Сергій Лещенко уклав Угоду про медіа-партнерство і політичне лобі з олігархом Костянтином Григоришиним.

У кошторисі п'ятирічного контракту мова йде про партнерство в медіа-просторі і в представницьких органах влади.

Проект передбачає використання вже доступних Сергію Лещенку ресурсів і наданих замовником на умовах аутсорсингу. Спираючись на цю інформацію, можна нарешті скласти 2 + 2 і припинити ворожіння про походження основних доходів Сергія Лещенка.

Річний гонорар, запропонований Костянтином Григоришиним Лещенко, становить 1 200 000 доларів, а на забезпечення задіяних ресурсів олігарх виділив 1 500 000 гривень щомісяця. Також Костянтин Григоришин пропонує Лещенко щоквартальний бонус в обсязі 100 000 доларів в залежності від успіху інтеграції необхідних рішень, а також політико-публічного ефекту їх інтеграції.

Щорічний бонус, який залежить від реалізації стратегічних проектів, становить 2 400 000 доларів США.

Також контрактом передбачена "опціонна схема мотивації" - від 100 000 до 1 000 000 доларів "в залежності від тактичних цілей і задіяних в проектах ресурсах".

Контракт між Григоришиним і Лещенко передбачає можливість дострокового припинення співпраці. Угода може бути розірвана з ініціативи Лещенко з попередженням заздалегідь за 6 місяців та втратою опціону. З ініціативи Григоришина, контракт може бути розірваний з повідомленням за 6 місяців до прогнозованого закінчення дії угоди. У разі невиконання умов контракту, роботодавець має право розірвати контракт в односторонньому порядку або за угодою сторін, або з виплатою компенсації.

Ось так і живемо.

Як це зазвичай буває в українській політиці - найгучніші скандали і корупційні справи виявляються - пшиком. Багато шуму - нуль результатів. І це буде відбуватися незалежно від того молоді там політики чи ні. До тих пір поки не зміниться сама система українського політикуму і правосуддя, вищі українські чиновники будуть безкарно красти, порушувати закон і діяти, як їм заманеться - бо жадібність і безкарність породжує вседозволеність, а не бідність.