Як заповзятлива суддя з Антрациту стала частиною схеми на Закарпатті

Заповзятлива суддя

Знайомтеся, Наталя Дергачова. Суддя Ужгородського міськрайонного суду, яка ще у 2014 році працювала в нині окупованому містечку Антрацит в Луганській області. А в лютому 2015 року указом президента була переведена на посаду судді до міста Ужгород.

 Ми знаємо, що багатьох біженців зі сходу України чекає незавидна доля: вони позбулися будинків, пристойної роботи, деякі втратили рідних і близьких, та потребують допомоги. Однак чи можна зарахувати суддю Дергачову до їхнього числа?

Якщо судити по її електронній декларації, то аж ніяк. Давайте поглянемо на зазначені нею дані ближче. За рік, з моменту переїзду до Ужгороду Дергачова та її дочка отримали право користування відразу на чотири квартири з досить солідним метражем - від 69 до 109 квадратних метрів.

Формально, тут все чисто. Сім'я Дергачових не купувала цю нерухомість, а отримала в "безоплатне користування" від третіх осіб. Це означає, що хтось (а вірніше цілком конкретні люди, до яких ми ще повернемося) передали судді та  її доньці право розпоряджатися нерухомістю абсолютно безкоштовно. Непогано звучить, чи не так? 

При цьому, якщо звернути увагу на праву колонку в декларації, то стає зрозуміло, що власники, які передали судді  нерухомість - міноритарії. Їм належить всього 15% цих квартир. Кому належить залишок? Може  безпосередньо судді, яка не хоче привертати до себе зайву увагу? У цьому ще варто розібратися.

Свята Трійця

Хто ж безкоштовно передав Дергачової права на володіння недешевої нерухомістю? У неї є відразу дві таких людини. Ім'я першої - Федлещак Іван Михайлович. Людина з таким же ім'ям працює старшим інспектором у відділі митного оформлення "Тиса" на Закарпатті. У його декларації вказана квартира з таким же метражем. Вартість на момент придбання - майже 400 тисяч гривень. Мабуть для співробітника української митниці - це копійки, якщо він вирішив віддати своє добро в користування безкоштовно.

Друга - Боднар Неля Іванівна. Ми пошукали в мережі і дізналися, що людина з таким ім'ям працює нотаріусом в Закарпатському обласному нотаріальному архіві в Ужгороді нотаріусом.

 Суддя, митник і нотаріус. Просто збіг або вже організована злочинна група?

"Вона відморожена"

Наше агентство вийшло на місцевого журналіста та активістку Ларису П., яка поділилася з нами враженням від спілкування з Дергачовою.

- Чи були у вас конфлікти або ж вона судила чесно?

- Дергачова працює на правоохоронні органи. Люди її мало хвилюють.

- А в чому це проявлялося? Дергачова приймала якісь неправомірні рішення?

- Так, я подавала на неї два повідомлення про злочин. Вона відморожена. Коли є замовлення, то закон її мало хвилює.

Від подальшого спілкування Приходько утрималася, проте ми знайшли ужгородського активіста Олександра Пересоляка, який стикається з цією суддею з 2015 року.

- Мені говорили, що ви стикалися з Дергачовою по ходу своєї професійної діяльності. Кажуть, що був конфлікт. Чи не розповісте докладніше?

- Вона не хотіла приймати позов у ​​резонансній справі, що стосувалася змін до генплану Ужгорода. Тоді забудовники хотіли вкрасти у міста багато зелених зон.

- А Дергачова обґрунтовувала свою позицію з точки зору закону? Або тут була замішана корупційна складова?

- Це було давненько, у2015 році. Але пам'ятаю, що тоді ми навіть виходили на мітинг під судом. Дергачова відтягувала відкриття кримінального провадження.

- В результаті вам вдалося домогтися свого?

- Так, ми подали інший позов. Прокуратура теж. Була купа позовів і зміни скасували.

- А більше ви з нею не стикалися? Адже я так розумію, що баталії з суддями - це досить звичне явище в Ужгороді.

- У мене є у неї справи, але Дергачова намагається розглядати їх правильно. Пам'ятає про минуле.

Бізнес на конфіскаті

У цьому розділі ми майже обійдемося без конкретних назв та імен, щоб не підставляти людей, що нам довірилися, але всі необхідні документи у агентства є.

Думаємо, що навіть одного конкретного прикладу досить, щоб зрозуміти масштаб афери, що відбувається на Закарпатті. Афери, в яку втягнуті не тільки судді, а й безліч інших можновладців.

В Україні є одна торгова компанія, яка заявляє свій товар на Одеській митниці, де чесно отримує всі необхідні дозволи на його вивезення за межі України, а потім везе через всю країну на Закарпаття. Там в свою чергу товар повинен перетнути кордон в певному контрольно-пропускному пункті.

Вантаж доставляють, а вже через три дні складається протокол про порушення митних правил.

Схема полягає у наступному. Є зацікавлений чиновник, який за фактом є "смотрящим" за експортом певного товару за кордон. Він формує лист і направляє його на ім'я начальника митниці Закарпаття Станіслава Балуєва, той передає лист до обласного відділу боротьби з контрабандою, де потрібні люди складають протокол  і перенаправляють його до Ужгородського суду.

Вже здогадалися до якої судді систематично потрапляють такі протоколи? До Наталі Дергачової. За цим посиланням можна ознайомитися з її рішеннями по даних справах і переконатися в тому, що все йде саме так.

Після арешту представникам компанії-власника під будь-яким приводом відмовляються в доступі до власного майна. Так що є всі підстави припускати, що конфіскований товар кудись зникає. Точніше не кудись, а в цілком конкретні магазини. У підсумку всі учасники схеми отримують свою чималу частку прибутку, а пограбованим власникам залишається лише нарікати і підраховувати збитки.

Суддя Дергачова - це лише одна з ланок цього довгого корупційного ланцюжка. Тому це розслідування стане лише першим в серії матеріалів про корупційне беззаконня, яке коїться зараз на Закарпатті.

Сподіваємося, що після нашого матеріалу по відношенню до даної судді буде розпочато службове розслідування.