ІТішник чи тракторист: хто переможе?

Тим часом, представники ІТ-сфери, економіки та підприємництва тікають з України.

Дефіцитними, на думку урядовців, є такі професії, як «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» (планується відкриття 2-х центрів, орієнтовна вартість обладнання для кожного з них – 19 млн 860 тис грн.), «Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування» (обладнають 10 центрів, вартість обладнання для одного центру – 599 тис грн) та «Швачка. Кравець. Закрійник» (буде 13 центрів, вартість обладнання для одного – 330 тис грн).

Міністр науки та освіти Лілія Гриневич рішення Кабміну пояснила так: «Професійно-технічна освіта повинна мати випереджувальний інноваційний характер, тому ми мусимо витрачати гроші на створення адекватної матеріально-технічної бази навчальних закладів. Інакше наші ПТНЗ і надалі вчитимуть професійним навичкам, які актуальні для 20, а не 21 століття».

Думку Міністра розділяє і народний депутат України Ірина Констанкевич. Вона вважає, що на ринку праці бракує фахівців цих спеціальностей і розвивати потрібно саме професійно-технічну освіту.  «Фахівців, які здатні працювати швидко та якісно, бракує в легкій промисловості, сільському господарстві, дерево- й металообробній галузях. Подекуди легше знайти голку в копиці сіна, аніж кваліфікованого електрика, сантехніка, швею. Все це – наслідки штучно створеної стагнації у професійно-технічній освіті, а часом і прихованого її нищення упродовж останніх десятиліть в Україні», - зазначила вона.

Підтверджує це і директор Сосницького професійного аграрного ліцею Чернігівської області Анатолій Чабак. Він телефоном зазначив, що навчально-практичний центр з підготовки с/г робітників діє при його навчальному закладі вже давно, але у студентів немає зацікавленості у ньому займатися, оскільки техніка надто застаріла, деяким тракторам по 40 років. «Професія тракториста ще цікавить молодь, але прогресивні молоді люди хочуть йти в ногу з технологіями. Нам би хоч один вживаний трактор «John Deere» чи «Case». Але, окрім техніки, важливо ще й комплексну державну програму заохочення та стимулювання студентів розробити», - поділився своїми думками очільник професійно-технічного навчального закладу. Він також зазначив, що протягом шести останніх років ліцей не набрав студентів на спеціальність «Швачка. Кравець. Закрійник».

50 млн уже закладено до бюджету на поточний рік. Упродовж двох тижнів Міністерство затвердить перелік техніки, обладнання, матеріалів та устаткування, яке передбачається придбати за бюджетні кошти. Все досить оперативно та злагоджено. Невже ринок праці дійсно так гостро потребує трактористів, монтажників і швачок? За кваліфікованою відповіддю ми звернулися до Державної служби зайнятості. Утім, поки чекаємо на інформацію, про яку обов’язково повідомимо у наступних матеріалах, можемо сказати точно, оперуючи вже тими даними, які оприлюднила служба, не тільки цим спеціальностям має приділяти увагу Кабінет Міністрів.

Річ у тім, що, за даними Державної служби зайнятості, за минулий рік майже 80 тисяч українських ІТрозробників були працевлаштовані в інших країнах. У порівнянні з 2015 ця цифра збільшилася на 2,9%. Здавалося б, показник зростання не такий великий, але ми бачимо негативну тенденцію. Вітчизняні програмісти вважаються одними з найбільш кваліфікованих і затребуваних в світі.

Але щороку в Україні їх стає все менше. Онлайн-видання «IT Outsoursing Новини», досліджуючи збільшення відтоку технологічного інтелектуального капіталу з України, взагалі зазначає, що до 2020 року загальна кількість розробників, які покинуть країну і захочуть продовжувати свою діяльність на інший локації, досягне позначки в 200 000 осіб. Це пов’язано, в першу чергу, з умовами та оплатою роботи. Утім, не останню роль відіграє і можливість отримати кваліфіковані знання у даній сфері.

Іван Погребняк, ІТ-спеціаліст зазначає, аби утримати програмістів в Україні необхідно прискорити трансформацію освіти. Без цього, на його думку, молоде покоління буде голосувати «ногами» і вибирати відповідні сучасні вимоги до освіти закордоном.

Ще один відомий програміст Влад Бек, глава IТ-комітету групи компаній зазначає, які умови нашій державі потрібно створити аби відтік спеціалістів припинився. Першочергово, наголошує він, варто публічно зафіксувати і гарантувати на наступні 20 років непорушність спрощеної системи оподаткування, якою можуть користуватися фахівці як для ведення індивідуального діяльності, так і для обслуговування бізнес-агрегаторів.

До слова, так мудро і виважено зробило вже багато країн світу, у тому числі, і Росія. Вони не оподатковують тих роботодавців, які дають замовлення на спеціалістів тієї чи іншої професії. Таким чином, регулюється розподіл на ринку праці.

Варто звернути увагу і на інформацію, яку подає один з найбільших ресурсів пошуку роботи «Head Hunter». Провівши аналіз запитів роботодавців та тих, хто шукає роботу за лютий місяць, спеціалісти сайту виявили, що найбільш динамічними професіями за сферами кількості резюме є адміністративний персонал, робочий персонал, автомобільний бізнес, державна служба. Найбільшу кількість вакансій у минулому місяці роботодавці розмістили в таких сферах, як виробництво, бухгалтерія, автомобільний бізнес і будівництво. Конкуренція на ринку праці, яка вимірюється Індексом hh (відношення кількості резюме до кількості вакансій) знизилася з 3,2 до 3. Це означає, що в середньому по Україні три фахівці претендують на одну вакантну посаду.

Значна конкуренція серед претендентів спостерігається в сфері видобутку сировини, на кожну вакантну посаду тут претендують 12-13 осіб. Однією з причин подібної ситуації є розміщення значної кількості підприємств з добування паливно-енергетична сировина на непідконтрольній Україні території. Не менш гострою є конкуренція серед ТОП-менеджменту. Традиційно не просто знайти роботу студентам і фахівцям без досвіду.

Тож висновок один: до питання навчання і підготовки кадрів держава має підходити всебічно і виважено, а не точково і хаотично. Чи підтвердять це твердження дані, надані нам Державною службою зайнятості, дізнаємося вже зовсім скоро.