Путін може відкрити новий фронт у Європі: Foreign Policy попереджає про "план В" Кремля

Росія може спробувати розширити гібридну війну за межі України та посилити тиск на європейські країни, якщо Кремль не зможе досягти бажаного результату на полі бою. Видання Foreign Policy звертає увагу на серію диверсій у Європі та вважає, що Володимир Путін може скористатися вразливістю й роз'єднаністю Заходу для подальшої ескалації. 

Протягом останніх місяців європейські країни дедалі частіше стикаються з диверсіями та іншими ворожими діями, які пов'язують із Росією. На думку Foreign Policy, масштаби й зухвалість таких операцій поступово зростають, тоді як європейські держави досі не виробили однозначної відповіді на посилення російського тиску.

Видання звернуло увагу на низку інцидентів, які сталися лише протягом першої половини серпня. Серед них — поява безпілотників на аеродромі в Лейпцигу, спроба замаху на німецького виробника БПЛА, а також вибухи на підприємствах із виробництва боєприпасів поблизу Рима та в Болгарії.

Окремо наголошується, що жоден із цих випадків сам по собі не є безпрецедентним. Європа вже тривалий час стикається з діями, які західні держави пов'язують із російською діяльністю. Проте, як зазначає Foreign Policy, проблема полягає у тенденції: Кремль поступово підвищує рівень ризику.

На думку авторів матеріалу, Росія має причини для того, щоб перейти до більш агресивної тактики. Москва досі не змогла досягти перемоги над Україною на полі бою, а спроби вплинути на переговорний процес через президента США Дональда Трампа не дали Кремлю очікуваного результату.

За таких обставин у Росії може залишатися альтернативний сценарій — так званий «план В». Його суть, за оцінкою видання, полягає у спробах підірвати європейську підтримку України не прямою війною, а комплексом різних методів тиску.

Йдеться про залякування європейського суспільства, підтримку проросійських політичних сил та проведення підривних операцій. Таким чином Москва може намагатися послабити готовність європейських країн продовжувати допомогу Україні.

Foreign Policy припускає, що одним із найбільш очевидних напрямів подальшої ескалації для Путіна може стати саме Європа. Видання пояснює це тим, що Росія вже використовує значну частину своїх можливостей у війні проти України, тоді як європейські держави, на думку авторів матеріалу, залишаються вразливими та політично розділеними.

Одним із можливих інструментів Кремля журналісти називають організацію терористичних атак у європейських містах. Іншим варіантом може стати використання міграції як засобу тиску.

Ще одним напрямом потенційної російської активності названі кібератаки. Ударів можуть зазнавати об'єкти критичної інфраструктури, що потенційно дозволило б Москві створювати хаос без застосування традиційної військової сили.

Таким чином, ідеться не обов'язково про класичний військовий напад на держави НАТО. Росія вже використовує методи гібридного протистояння, а подальше їхнє масштабування може дозволити Кремлю перевіряти реакцію Заходу, не переходячи одразу до прямого військового зіткнення.

Водночас Foreign Policy звертає увагу на фактор стримування, який досі утримував Москву від прямої атаки на європейські країни. Путін, як зазначає видання, раніше міг побоюватися реакції НАТО та наслідків можливого застосування статті 5 Північноатлантичного договору.

Однак автори матеріалу вважають, що ситуація може змінюватися. Якщо Кремль вирішить, що ризики для нього стали меншими, а Захід не готовий оперативно реагувати на агресивні дії, Москва може спробувати підняти ставки.

Особливу роль у цьому контексті відіграє ситуація навколо США. Foreign Policy зазначає, що Дональд Трамп наразі значною мірою зосереджений на ситуації на Близькому Сході. На цьому тлі Кремль може оцінювати можливості для посилення тиску на Європу.

Видання також пов'язує можливу активізацію Росії з перспективами війни проти України. Якщо шанси Москви на перемогу на українському фронті зменшуються, Кремль може шукати інші способи змусити Захід змінити свою політику.

Водночас інформація про можливу загрозу для НАТО вже з'являлася і в інших західних медіа. The Wall Street Journal із посиланням на американську розвідку повідомляв, що Росія потенційно може здійснити напад на НАТО ще до завершення бойових дій в Україні. У матеріалі зазначався часовий проміжок від осені цього року до 2029 року.

Додаткової уваги ситуації надає нещодавній візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. Про його поїздку стало відомо 25 серпня. Американський політичний репортер і редактор The Insider Майкл Вайсс припустив, що метою візиту могло бути попередження Путіна щодо подальшої ескалації проти Європи та НАТО.

При цьому конкретних доказів того, що Кремль уже ухвалив рішення про прямий напад на країну НАТО, у матеріалі Foreign Policy не наведено. Автори аналізують можливі сценарії розвитку подій, спираючись на тенденцію до посилення російської гібридної активності в Європі.

Ключове питання, на думку журналістів, полягає в тому, наскільки далеко готовий зайти Путін і яку форму може отримати подальша російська ескалація. Вона може залишатися в межах диверсій, кібератак і політичного впливу або перейти до більш небезпечних форм протистояння.

Для європейських країн це створює складне завдання: необхідно одночасно підтримувати Україну, посилювати власну безпеку та демонструвати Росії, що гібридні атаки матимуть наслідки.

Таким чином, Foreign Policy попереджає, що Росія може спробувати перенести частину протистояння безпосередньо на європейський континент. За оцінкою видання, слабкість і роз'єднаність Європи можуть створювати для Кремля додаткові можливості, а серія диверсій останніх місяців свідчить про поступове підвищення рівня російської активності.

При цьому ймовірний «план В» Кремля, за версією Foreign Policy, не обов'язково передбачає негайне повномасштабне вторгнення до країн НАТО. Значно реалістичнішим сценарієм на цьому етапі видання вважає розширення диверсійної, терористичної, кіберактивності та політичного тиску, спрямованих на послаблення європейської підтримки України.