последние новости в Украине останні новини в Україні

Гройсман Володимир

Лідер партії "Українська стратегія Гройсмана"

1. Ім'я / прізвище

Володимир Борисович Гройсман

2. Анкетні дані

прем'єр-міністр України – з 14 квітня 2016 по 29 серпня 2019 року;
спікер Верховної Ради – з 27 листопада 2014 до 14 квітня 2016 року;
наймолодший мер обласного центру України (Вінниці) – з 2006 по 2014 рік;
віцепрезидент Асоціації міст України з питань житлово-комунального господарства – з 2010 по 2014 рік.

3. Біографія і кар'єра

Освіта:

Володимир Гройсман народився 20 січня 1978 року у Вінниці. Шкільну освіту здобув у вінницькій школі №35, де викладала російську мову і літературу його мама. Відмінником не був, але вчився добре. Любив історію, мав труднощі з хімією.

У 1999 році закінчив Вінницький інститут регіональної економіки та управління за спеціальністю "Юриспруденція". Отримав кваліфікацію "молодший спеціаліст". У 2003 році закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю "Юриспруденція", отримавши кваліфікацію "спеціаліст".

У лютому 2010 року закінчив Національну академію державного управління при президенті України, отримавши кваліфікацію "магістр" за спеціальністю "Управління суспільним розвитком" і спеціалізацією "Управління на регіональному і місцевому рівнях".

Кар'єра: від слюсаря до прем'єра

Трудову діяльність розпочав у 14 років – працював слюсарем на підприємстві "Школяр". Далі пішов стрімкий кар'єрний ріст – через два роки, закінчивши середню школу, юний Гройсман у 16 років став комерційним директором приватного малого підприємства "ОКА", а через два місяці обійняв аналогічну посаду на підприємстві свого батька – найбільшому у Вінниці ринку "Юність".

З 1994 і аж до 2005 року Володимир Гройсман займався сімейним бізнесом – працював на керівних посадах у комерційних структурах, які належали родині (батькові, дружині).

У 2002 році 24-річний Гройсман за протекцією батька пішов у політику – переміг на виборах по мажоритарному округу №29 і став наймолодшим депутатом Вінницької міської ради. Працював заступником голови постійної депутатської комісії міської ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності та етики. Після перемоги "Помаранчевої революції" (грудень-2004) вступив у партію "Наша Україна".

У листопаді 2005 року Володимир Гройсман був обраний секретарем Вінницької міської ради, в зв'язку з чим припинив роботу в бізнесі. З 25 листопада 2005 року був виконуючим обов'язки міського голови Вінниці. Тоді молодий в.о. мера розгорнув бурхливу діяльність і швидко став одним з лідерів передвиборчих рейтингів.

Через 4 місяці, в березні 2006 року, за підтримки місцевих впливових "помаранчевих" організацій партій "Наша Україна" і БЮТ Володимир Гройсман став наймолодшим мером Вінниці (28 років). Відразу після обрання почав співпрацювати з Петром Порошенком. Всіляко захищав інтереси "шоколадного" олігарха, мав від нього підтримку (в тому числі і інвестиційну – в міські проєкти міста) і отримав репутацію "людини" Порошенка.

У 2010 році був знову обраний у Вінницьку міську раду як висуванець і член партії "Совість України", і з безпрецедентною підтримкою був переобраний мером Вінниці, також став віцепрезидентом Асоціації міст України з питань житлово-комунального господарства.

Сумарно, як міський градоначальник, Володимир Гройсман прослужив з 2006 по 2014 рік. Серед його досягнень: залучення зовнішніх інвестицій в обсязі більш ніж 736 мільйонів гривень, відремонтував понад 50 км доріг (майже третина їх загальної протяжності), а також тротуарів і прибудинкових територій; закупив і встановив понад 18 тисяч ліхтарів; налагодив тісну співпрацю зі Швейцарією, в рамках якої повністю замінив трамвайний парк (Вінниця отримала від швейцарців 116 трамвайних вагонів, оснащених безкоштовним Wi-Fi); створив муніципальний автобусний парк; за інвестиційної підтримки Петра Порошенка реконструював 4 міських фонтани (в тому числі і найбільший в Європі лазерний, світломузичний); провів комплексну реконструкцію центральної площі міста; відкрив сучасний кардіоцентр; побудував стадіон для школи №35; відкрив дитсадок у мікрорайоні "Поділля" та інші соціальні об'єкти. До слова, у 2013 році Вінниця посіла перше місце в рейтингу кращих для життя міст України за версією журналу "Фокус".

Після перемоги Революції Гідності один з її лідерів, в подальшому прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, запросив мера Вінниці "країну рятувати". У 2014 році Гройсман був обраний народним депутатом України 8 скликання від партії "Блок Петра Порошенка" (№4 у списку), а з лютого зайняв пост віцепрем'єра України – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

У Кабміні Яценюка Гройсман був головним по децентралізації, яка повинна була стати масштабною реформою всієї системи державної влади. Але парламент так і не підтримав його законодавчі напрацювання. Крім децентралізації, в сфері відповідальності Гройсмана була опіка над переселенцями з територій, тимчасово непідконтрольних українській владі, відновлення зруйнованої в результаті бойових дій інфраструктури Сходу України, реформування житлово-комунального господарства, підготовка країни до опалювального сезону і його запуск. З липня 2014 року Гройсман очолив урядову комісію з розслідування причин авіакатастрофи літака Боїнг-777-200 авіакомпанії "Malaysia Airlines".

Після того, як прем'єр Арсеній Яценюк заявив про свою відставку, Гройсман на кілька днів (з 24 липня по 1 серпня 2014 року) був призначений прем'єр-міністром. У листопаді цього ж року всі фракції парламентської коаліції підтримали кандидатуру Гройсмана на посаду голови Верховної Ради (спікера).

У 2015 році, за місяць до місцевих виборів, спікер ВР презентував у Вінниці свій регіональний політпроєкт – партію "Вінницька європейська стратегія" (ВЕС). Саму партію зареєстрували ще в січні 2015 року під назвою "Народна трибуна", проте вже в серпні перейменували у "Вінницьку європейську стратегію". В партію увійшли впливові люди Вінниці, в тому числі секретар і виконуючий обов'язки мера Вінниці Сергій Моргунов, батько Володимира Гройсмана Борис, редакторка газети міської ради "Вінницька газета" Наталя Косміна і редактор газети "Вінницькі реалії" Степан Бессолов, а також дружина керівника Державного управління справами Сергія Борзова Ірина.

За результатами місцевих виборів 2015 року партія Гройсмана провела до Вінницької міськради найбільше своїх депутатів – 20 представників. Зокрема, мандат отримав батько Гройсмана, а мером Вінниці став представник "ВЕС", соратник тодішнього спікера Сергій Моргунов. Крім того, фракція мала представників у всіх комісіях, але найбільше – в земельній, бюджетній і комісії з питань житлово-комунального господарства. Однак вже через рік роботи "ВЕС" опинилася на другому місці серед фракцій міської ради за рівнем партійної безвідповідальності. Депутати з цієї ж фракції потрапили в лави прогульників, серед яких і батько прем'єр-міністра Борис Гройсман. Володимир Гройсман був змушений зреагувати на це і заявив, що такі обранці повинні "покаятися і скласти мандати", але, коли мова зайшла про батька-депутата, встав на його захист.

Після ухвалення Верховною Радою постанови про відставку прем'єр-міністра Арсенія Яценюка 14 квітня 2016 року коаліція в парламенті України підтримала кандидатуру спікера Верховної Ради Володимира Гройсмана на посаду прем'єр-міністра України. Після перемоги на президентських виборах Зеленського дні уряду Гройсмана добігали кінця – ввечері 20 травня 2019 року він оголосив, що йде у відставку, і зробив це в середу, 22 травня 2019 року, після проведення чергового засідання уряду, але нікуди не пішов, продовжив виконувати свої обов'язки до 29 серпня 2019 року, поки не був призначений новий прем'єр – ним став 35-річний Олексій Гончарук.

Тоді ж, у травні 2019 року, прем'єр-міністр Гройсман оголосив, що балотуватиметься до Верховної Ради на чолі власної політсили "Українська стратегія Гройсмана" (УСГ). Це не було спонтанним рішенням, передвиборну агітацію "УСГ" почала за рік до офіційного старту виборчої кампанії. Тоді за розміщення 400 білбордів із позначкою #УрядГройсмана про виділення коштів на ремонт доріг, будівництво шкіл та садочків і програму "Доступні ліки" було витрачено 1,5 мільйона гривень бюджетних коштів.

До слова, УСГ – це перейменований регіональний політпроєкт "ВЕС". За даними порталу YouControl, за період свого існування "ВЕС" тричі змінювала свою назву (в 2015 році - "Вінницька європейська стратегія", в 2016 році - "Українська стратегія" і в 2019 році стала "Українською стратегією Гройсмана") і двічі "переїжджала" – з Києва до Вінниці і навпаки. У той же період нардеп від БПП 8 скликання Вадим Денисенко, колишній міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко та політтехнолог, лідер партії "Пора" Євген Золотарьов заснували громадську організацію з такою ж назвою. Вказувалося що ГО, створена "на підтримку перетворень, ініціатором яких був Гройсман", на позачергових виборах 2019 року профінансувала виборчий фонд партії на 2 мільйони гривень, але партія так і не пройшла, і Володимир Борисович був змушений на час зійти з національної політичної арени.

4. Нагороди

Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня (червень 2008 року) за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди річниці Дня Конституції України.

Нагороджений орденом "За заслуги" ІІ ступеня (липень 2012 року) за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм.

Є кавалером ордена "Заслуг перед Республікою Польща".

Крім орденів і нагород має нагородну зброю: пістолет "Форт-17-05", пістолет-кулемет "Форт-224", пістолет IWI Jericho 941/"Форт-21.03" і пістолет-кулемет MP5 K A4.

5. Компромат/скандали/зв'язки

Мером Вінниці Гройсман став за підтримки Петра Порошенка. У 2005 році голова РНБО Порошенко контролював місцевий осередок партії "Наша Україна" і пролобіював свого соратника, тодішнього мера Вінниці Олександра Домбровського, на пост губернатора Вінницької області. Після, за політичної та фінансової підтримки Порошенка, Гройсман сів у крісло мера Вінниці. Весь період правління Володимира Борисовича у Вінниці його головним помічником у муніципальних реформах виступав "Благодійний фонд Петра Порошенка". Досить згадати хоча б візитну картку Вінниці – фонтан ROSHEN, реконструйований за мерства Гройсмана за гроші Порошенка, і головну площу міста – Майдан Незалежності – реконструкцію якої теж більшою мірою оплатив Порошенко.

За час роботи мером Гройсман встиг засвітитися в низці скандалів. Чиновника звинувачували в передачі фірмам родини Гройсманів понад 3400 кв. метрів міської вулиці для побудови торгового центру і неповерненні банку величезної суми кредиту. Ця історія почалася з того, що спочатку батькові Гройсмана належала компанія "Юність", яка керувала однойменним ринком, і де юний Гройсман працював комерційним директором. Пізніше, коли молодик доріс до мера, землю під ринком передали у власність фірмі батька, а в 2007 році на місці ринку сімейство Гройсманів вирішило побудувати сучасний торговий центр "Магігранд", під будівництво якого взяли кредит у "Кредитпромбанку" на суму 10,8 мільйона доларів. Але віддавати їх ніхто не збирався – через два роки, в 2009 році, ТРЦ "Магігранд" був введений в експлуатацію, а всі Гройсмани заздалегідь дружно покинули "Юність", вийшовши з її засновників. Банк повернення грошей так і не дочекався – спочатку колишню фірму батька збанкрутували, потім банк, який викупив право стягнення боргу за кредитом Гройсманів, відступив від права вимагати борг, потім фірму "Юність" ліквідували, а 30 вересня 2015 року торговельний центр і земля під ним були продані за 25,7 мільйона гривень ТОВ "Магігранд" Олени Гройсман. Тобто ТРЦ "Магігранд", на будівництво якого батько Гройсмана позичив у банку $10,8 мільйона, дістався компанії подружжя Гройсмана за $1,2 мільйона. У повному програші опинилася держава, яка вимушена компенсувати банку втрати.

Також мера Гройсмана звинувачували в тому, що міськрада замовляла послуги і роботи при укладанні асфальту в місті у цементних компаній і асфальтного заводу його батька. У спробі зробити з провінційної Вінниці європейське місто її мер "закатав" у дороги не одну тисячу кубометрів дорожнього покриття і "освоїв" бюджети на користь сім'ї. Навіть, писали в ЗМІ, по кілька разів на одні й ті ж ділянки.

Крім доріг, Гройсману ставили в провину "вагонну аферу" – за період його мерства Вінниця закупила у Швейцарії 116 трамвайних вагонів 1952 року виготовлення, які більше підходять не для експлуатації, а для демонстрації в музеях історії транспорту. Вінничани пам'ятають і те, як Гройсман "боровся" зі стихійною торгівлею: "Їдьте на центральний ринок. Його так і називають: "імені родини Гройсмана". Вам розкажуть, як народ кийками зганяли торгувати з вулиць на ринок".

До слова, вартість оренди торговельної точки на "ринку Гройсманів" – 200 гривень за місце в день.
Згадують місцеві вінницькі активісти і те, як за часів мерства Гройсмана Вінниця стала "піонером схем" у комунальній сфері. На посаді прем'єр-міністра Гройсман регулярно потрапляв у скандали і піддавався критиці колег.

Наприклад, скандал з дипломом Гройсмана. Позафракційний народний депутат Віталій Купрій запідозрив, що Гройсман підробив свій диплом про вищу освіту і звернувся в Генпрокуратуру. У жовтні 2017 року Генпрокуратура почала розслідування, а через місяць закрила справу. Однак наполегливий депутат зобов'язав через суд відновити розслідування (січень-2018), але, провівши досудове розслідування, слідчі через пів року закрили справу за відсутністю складу злочину.

Міністр його уряду Олександр Данилюк навіть поскаржився на Гройсмана послам G7. Суть скарги: прем'єр-міністр відмовив у призначенні міністру фінансів Данилюку ще одного заступника, без якого він не міг нормально працювати. Мабуть, питання для міністра було важливе настільки, що він навіть влаштував скандал з цього приводу на засіданні Кабміну. На це Гройсман запропонував міністру звільнитися, після чого Данилюк покинув залу засідань. Після скарги міністра послам "Великої сімки" Гройсман звільнив Данилюка (червень-2018), аргументувавши це тим, що поширена Данилюком інформація могла вплинути на результат важливих для України переговорів з ЄС.

Більше запам'яталися регулярні випади щодо Гройсмана з боку лідера Радикальної партії Олега Ляшка, і відбувалися ці скандали із завидною регулярністю. У 2015 році радикал, який не скупиться на образи, обізвав спікера парламенту Володимира Гройсмана "покидьком і скотинякою" за те, що той відмовився дати йому слово з трибуни ВР. З 2016 року Олег Валерійович яро виступав проти призначення прем'єром Володимира Борисовича, а пізніше назвав обрання Гройсмана "результатом змови олігархів із залишками "Партії регіонів в парламенті", і звинуватив президента Порошенка у" вінницькому сепаратизмі і федералізмі".

У 2016 році Олег Валерійович особливо радикально був налаштований проти Гройсмана. Не минуло й двох тижнів після призначення Володимира Борисовича прем'єром, як той звинуватив його в афері з субсидіями. Всі рішення Гройсмана у Олега Валерійовича були під пильним контролем і піддавалися критиці, часом до неї приєднувалася лідерка парламентської фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко. Апогеєм стало те, як Олег Валерійович, незадоволений рішенням прем'єра про продовження контракту з головою правління НАК "Нафтогаз України" Андрієм Коболєвим, накинувся на Володимира Гройсмана і зірвав засідання Кабінету міністрів. Прем'єр досить стримано зреагував на бурхливі емоції Олега Ляшка, а пізніше запевнив, що його нервової системи "вистачить, щоб витримати всіх і вся".

Через два дні, під час години запитань до уряду, лідер радикалів знову вступив у перепалку з прем'єром і з групою підтримки заблокував урядову трибуну, внаслідок цього парламентарі не змогли працювати і пішли на вимушену перерву. Зазначимо, що в результаті підписаний з Коболєвим контракт закінчився для Гройсмана обопільними судовими позовами (що стосуються виплат компенсацій за поставку газу населенню, суперечок про тарифи і механізм виплат субсидій), і уряд відмовився продовжувати контракт з головою компанії НАК "Нафтогаз України".

Однак Володимир Гройсман з іронією ставився до емоційних витівок Ляшка, в одному зі своїх постів у соцмережах він навіть встав на його захист (після того, як прокурор вручив радикалу підозру за бійку з головою комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрієм Герусом). "Сам не раз гаряче дискутував з Олегом Ляшком, але вимагати ув’язнення за його відверту позицію щодо енергетичної безпеки держави, нехай навіть емоційну, це перебір!!! Олег Ляшко, тримайся!" – написав чиновник.

Не менш "теплі" стосунки були у Гройсмана і з лідеркою фракції "Батьківщина" Юлією Тимошенко. Гройсман називав її "матір'ю корупції", а Юлія Володимирівна у властивій їй кокетливій формі називала прем'єр-міністра "пустишкою", корупціонером і дорікала в "тотальному падінні економіки і рівня життя українців", у "схемах", побудованих прем'єром разом з президентом, в обмеженні прав українців.

У 2019 році Національна спілка журналістів України включила Гройсмана в список "ворогів преси" за "свідоме ігнорування звернень медіагалузі щодо кризової ситуації з поштовою доставкою преси, відсутність урядової підтримки реформованим місцевим газетам і неувагу до питань інформаційної безпеки".

6. Бізнес/активи/доходи

У декларації про доходи Гройсман зазначив, що в його користуванні є 4 земельні ділянки у Вінниці (1 500 кв. м, 1 499 кв. м, 237 кв. м і 5 923 кв. м), 2 житлових будинки (534 кв. м і 461 кв. м), 2 нежитлові і вбудовані прибудови, а також 3 магазини. У Вінниці він володіє шістьма квартирами спільно з дочкою і дружиною.

За даними місцевих журналістів, сім'ї Гройсманів у Вінниці належить асфальтний завод, кілька міських газет і мережа магазинів "Гранд".
З часів прем'єрства Володимир Гройсман проживає в Києві, але своєї нерухомості в столиці не має – живе в квартирі (183 кв. м), зареєстрованій на його тещу-пенсіонерку в одному з найпрестижніших житлових комплексів столиці - "Новопечерські Липки".

Як зазначають журналісти програми "Схеми", Володимир Гройсман не має особистого стосунку до коштів, за які його теща, яка живе у Вінниці, придбала в столиці дві квартири і два паркомісця загальною вартістю понад півмільйона доларів.

Володимир Борисович володіє дев'ятьма дорогими елітними годинниками (Ulysse Nardin, Audemars Piguet, дві пари Rolex, Parmigiani, дві пари Girard-Perregaux, дві пари Breguet) і ще трьома парами годинників володіє дружина (Ulysse Nardin і Boucheron).

"Згідно з новими вимогами, я задекларував кілька годинників, куплених мною в різний час для себе і для дружини. Що стосується якихось особливих предметів розкоші, то у нас їх ніколи не було. Якось ніколи не було в нашій родині прийнято полювати за дорогими речами", - написав Гройсман у Facebook.

7. Особисте життя/Сім'я

Батько – Борис Ісаакович Гройсман (1946 року народження) – вінничанин у п'ятому поколінні. З 1990 року займався підприємництвом, заснував речовий ринок "Юність" у Вінниці, а пізніше торговий центр "Магігранд". З 2002 по 2015 роки тричі був обраний депутатом до Вінницької міськради. Почесний вінничанин і мільйонер. Зараз з другою дружиною живе в Ізраїлі.

Про матір відомо небагато. В інтерв'ю місцевому вінницькому виданню "20 хвилин" Володимир Гройсман розповідав, що його мати Жанна Ізраілівна (померла 2000 року) викладала російську мову і літературу в школі, де він навчався.

Також у Володимира Гройсмана є старший брат Павло.

З 1997 року Володимир Борисович одружений на Олені Іванівні Гройсман. Дружина старша за нього на 6 років, живе у Вінниці. Займається бізнесом, є одним із співвласників вінницького торгового центру "Магігранд".

Разом з дружиною виховує доньку Олени від першого шлюбу Юлію (зараз живе і працює в Лондоні) і двох спільних дітей – доньку Христину (вчиться в Лондоні) і сина Давида (2011 року народження).