Коломойський Ігор

Власник холдингу "1+1", співзасновник фінансово-промислової групи "Приват", екс-власник "ПриватБанку".

У Ігоря Коломойського є багато амплуа, він часто фігурує у скандалах пов’язаних із великим бізнесом та політикою. В мережі є багато записів його телефонних розмов з бізнесменами та політиками України. Ігор Коломойський не соромиться говорити, що в українському парламенті є кілька його власних депутатів.

Спробуємо розібратись, хто він і який реальний вплив має на українську політику.

Народження: 13 лютого 1963 року, м. Дніпро (колишній Дніпропетровськ).

Громадянство: Має потрійне громадянство — України, Ізраїлю та Кіпру.

Родина: Дружина – Ірина, в шлюбі понад 30 років. Діти – Анжеліка та Григорій. Повідомляється, що вони обоє мають на рахунку по 3,3 млрд доларів. Всі проживають у Женеві.
Батьки були інженерами, батько працював на заводі Дніпропетровського металокомбінату, мати працювала в "Простройпроекті".

Освіта: Школа № 21 м. Дніпро, яку закінчив на відмінно.
В 1980 році вступив у місцевий металургійний інститут, який тоді мав назву Брєжнєва, на спеціальність теплотехніка та автоматизація металургічних печей. Закінчив з червоним дипломом.

Біографія: В одному зі своїх інтерв'ю Ігор Коломойський розповів, що після університету відпрацював кілька років інженером. Перші гроші Коломойський заробив за допомогою збільшення фотографій: у 1985 році він заробив близько 10 тисяч рублів.
Разом зі своїми майбутніми бізнес-партнерами Геннадієм Боголюбовим і Олексієм Мартиновим працював в торговому кооперативі "Фіаніт".

Починаючи з 1988 року разом з приятелями починає займатись бізнесом. Невдовзі вони організовують кооператив "Сентоза". Бізнес-партнерами ця трійка залишиться на довгі роки.

Згодом Коломойський та Боголюбов переїхали у Москву. Там вони закуповували оргтехніку, а Мартинов займався її збутом в Дніпропетровську. Незабаром почали торгувати нафтою, феросплавами, а також іншим дріб’язком (спортивним одягом, взуттям, телефонами тощо). За словами самого ж Коломойського, з "рекетом" їм на той період не доводилось мати справу, а перша охорона з'явилася у групи лише у 1998 році.

У 1992 році разом із партнерами засновує "ПриватБанк". Найбільший відсоток всіх акцій належав саме Коломойському. Першими засновниками "ПриватБанку" були чотири компанії: ТОВ "Віст", ТОВ "Сентоза", ТОВ "Солм" і ЗАТ "Приват-інтертрейдинг". До речі ідею створення банку подав Сергій Тігіпко. Коломойському спочатку вона не сподобалася: він не бачив сенсу витрачати гроші на створення банку, коли можна обслуговуватися в тих, що вже існують. Але коли Тігіпко запропонував надати частину грошей, вкладених в банк засновниками, у вигляді кредитів їх компаніям - Коломойський погодився. Тігіпко став головою правління, а очільником наглядової ради — Милославський.

У 1995-му "ПриватБанк" став ключовою ланкою в бізнесі групи: йому було надано ліцензію на залучення приватизаційних сертифікатів населення і він був одним з перших приватних реєстраторів цінних паперів в Україні. До активів групи "Приват" входить понад 100 підприємств як в Україні, так і за її кордонами. Водночас група "Приват" не є офіційно зареєстрованою, тому ніде не виступає як юридична особа. А у ЗМІ її часто згадують як неофіційне об'єднання усіх бізнесів її власників.

У 2001 році донька Коломойського виїхала вчитися до Швейцарії. З цього моменту почалася його "повзуча еміграція на Захід".
Сфера інтересів Коломойського досить широка – від металургії та нафтопереробки до медіа і спорту. Був головою футбольного та баскетбольного клубу "Дніпро", а також хокейного клубу "Будівельник".

У 2003 році Антимонопольний комітет наклав штраф на такі компанії Коломойського, як "Авіас" і "Сентоза Ойл" в розмірі 52,4 млн і 46,4 млн грн. Щоб не платити штрафи, з них були виведені активи, а самі компанії - штучно збанкрутували.

У 2006 році, за словами самого Коломойського, Віктор Янукович особисто пропонував йому місце в "Партії регіонів", але той відмовився ("Українська правда", 31 березня 2008 р.).

Станом на 2008 рік Коломойський був партнером Третьякова в "Главреді", якому належить УНІАН, "Профіль" і ряд інших видань.

У тому ж 2008 році олігарх став президентом Об'єднаної єврейської громади України. У 2011 році – президентом Європейського Єврейського Союзу (EJU), а вже наступного року в Дніпрі відкрили найбільший у світі єврейський центр "Менора".

У липні 2009 року Коломойський купив 49% телеканалу "Студія 1+1". Натомість медіакорпорація Central European Media Enterprises (СМЕ) отримала $100 млн і підконтрольний бізнесменові канал ТЕТ.

У вересні 2010 року Коломойський стає власником авіакомпанії "Windrose". Через рік він придбав 66,7 % акцій датської авіакомпанії "Cimber Sterling" та вийшов на міжнародний ринок авіаперевезень.

Політична кар’єра: У публічну політику Коломойський входить після втечі з країни Януковича. 2 березня 2014 року указом в. о. президента України й спікера Верховної Ради Олександра Турчинова його призначають головою обласної адміністрації Дніпропетровської області. Своїми заступниками олігарх призначає Геннадія Корбана, Святослава Олійника та Бориса Філатова, який в кінці року обирався до ВР.

Як метод боротьби з сепаратизмом він запропонував дати керівні посади в регіонах Південного Сходу країни великим олігархам:
Донецька область — Ринату Ахметову;
Запорізька — Віктору Пінчуку;
Луганська — Сергію Таруті;
Крим — Вадиму Новінському.

До кінця 2014 року в інфопросторі з'являються публікації з критикою Коломойського, а експерти говорять, що існують протиріччя між командою олігарха та центральною владою. У серпні 2014 року органи прокуратури відкрили кримінальне провадження за фактами порушень закону при викачуванні технічної нафти з системи трубопроводів "Укртранснафти". Ярема уточнив, що провадження здійснюється за статтею 364 Кримінального кодексу України "Зловживання владою або службовим становищем".

Сам Коломойський в інтерв'ю "5 каналу" заявив, що нафту викачали, аби вона не дісталася сепаратистам на сході України.

Разом з тим, за інформацією слідства, ресурси викачували й на ділянках, які не перебували під контролем сепаратистів.

24 березня 2015 року президент Петро Порошенко підписав указ про відставку Коломойського з посади Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Формальний привід відставки – конфлікт навколо найбільшої газо- і нафтовидобувної компанії "Укрнафта", пов'язаної з дніпропетровським губернатором.

Після відходу з посади голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Ігор Коломойський заявив про вихід з політики.

Скандали: Ім'я Ігоря Коломойського згадується в різних конфліктах пов'язаних із бізнесом та політикою.

У 2012 році було опубліковано запис розмови Коломойського і міського голови Харкова Геннадія Кернеса. Аудіозапис швидко розповсюдився у мережі. У розмові з Кернесом Коломойський розповідає про рейдерське захоплення у 2000-му році однієї з компаній, а також бізнесмен особисто віддає наказ Кернесу знищити бізнес двох підприємців у Харкові.

Причиною ще одного гучного скандалу стали події березня 2015 року.

19 березня 2015 року ВР ухвалює закон, що знижує кворум, який потрібен для того, щоб провести загальні збори акціонерів. Згідно з цим законом, держава отримала контроль над компанією "Укрнафта", 51% акцій якої належить НАК "Нафтогаз України", а 42% акцій належать структурам групи "Приват" бізнесмена Ігоря Коломойського.
Увечері того ж дня Коломойський прибув в київський офіс "Укртранснафти" в супроводі озброєних людей. Причиною візиту стала зміна керівництва підприємства.

Після шести годин перебування у приміщенні, Коломойський вийшов з офісу підприємства. Журналіст "Радіо Свобода" поцікавився, що голова Дніпропетровської облдержадміністрації робить вночі в офісі державного підприємства. У відповідь Коломойський вилаявся на журналіста й запитав, чому той не цікавиться, як в компанію потрапили російські диверсанти.

За словами Коломойського, вони звільняли будівлю "Укртранснафти" від російських диверсантів і все це жалюгідна подоба рейдерського захоплення. Покинувши офіс "Укртранснафти" губернатор Дніпропетровщини заявив, що вирушає на Банкову до Адміністрації Президента України.

20 березня 2015 року Порошенко оголошує догану голові Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Догану оголошено "за порушення правил професійної етики й вчинок, який порочить його як державного службовця".

Вже наступного дня, 21 березня, "ПриватБанк" Коломойського блокує всі рахунки, які належать Порошенко (приблизно 50 млн доларів). Водночас "ПриватБанк" заявляє, що це був просто технічний збій. Коломойський дає інтерв'ю програмі "ТСН-Тиждень", в якому розповідає про справжні мотиви тих, хто захоплював державне підприємство "Укртранснафта", про свій інтерес до цієї компанії, ситуацію на фронті й в економіці. Олігарх повідомив журналістам, що за цим скандалом стоїть фігура нардепа Ігоря Єремеєва, а вибачатися перед Сергієм Андрушко за різкі слова не відчуває потреби.

"Я, як держслужбовець першого рангу, не повинен себе так вести, це я визнаю. Це неправильно і недобре. Але конкретно пану Андрушко я руки не подам і вибачень приносити не буду. Можу вибачитись перед журналістською спільнотою. А перед ним — не буду", - пояснив Коломойський.

22 березня 2015 року Коломойський прибув до "Укрнафти". Того ж дня її обнесли додатковою огорожею, пояснюючи озброєних людей, як спосіб захисту від рейдерської атаки.

23 березня 2015 року голова СБУ Валентин Наливайченко звинувачує голову Дніпропетровської ОДА в тому, що посадові особи адміністрації нібито підтримували злочинні групи. А вже наступного дня, 24 березня, Порошенко, своїм указом відправляє Коломойського у відставку з посади голови ОДА Дніпропетровська.

Після відставки Ігоря Коломойського переслідує низка невдач. Зокрема, в грудні 2016 року "ПриватБанк" був націоналізований. Від стану справ у ньому залежала вся фінансово-економічна ситуація в Україні, саме тому було ухвалено рішення його націоналізувати. За офіційною позицією керівництва країни, проблеми у банку були системні і накопичувалися роками. Невиважена кредитна політика "ПриватБанку" призвела до втрати капіталу. Водночас 97% кредитів банк видав компаніям, пов'язаним з його акціонерами. Проте у "ПриватБанку" цю інформацію заперечили, а необхідність націоналізації пояснили "інформаційними атаками", які призвели до відтоку коштів. За словами голови правління банку Олександра Дубілета, з банкоматів забирали по 2 млрд коштів на день.

У 2019 році Коломойський був внесений у базу сайту "Миротворець". Згідно з інформацією на сайті, бізнесмена внесено до списку за "порушення законодавства України про громадянство шляхом отримання громадянства інших країн; свідому участь у дестабілізації суспільно-політичного життя в Україні; маніпуляцію суспільно-значущою інформацією; організацію поширення завідомо недостовірної інформації на підконтрольному телеканалі".

Водночас продовжуються і судові процеси щодо націоналізації "ПриватБанку". Наприкінці 2017 року з'явилася інформація, що у Високому суді Англії почали розглядати позов державного "ПриватБанку" до його екс-акціонерів. Пізніше з'явилася нищівна для українських олігархів новина, що їхні активи по всьому світу на 2,5 млрд доларів підлягають арешту. У серпні 2018 року юристи банку переможно повідомили, що ще до початку слухань відповідачі відмовилися від майже половини аргументів, які вони планували представити. Якщо перші раунди цієї суперечки були за банком, то останнє рішення можна назвати нокдауном для "ПриватБанку". Точніше, це нокдаун для платників податків, яким його націоналізація коштувала близько 200 млрд грн. Голова наглядової ради "ПриватБанку" написав, що банк виступає проти колишніх акціонерів в українських та міжнародних судах, "вимагаючи відшкодування збитків, сума яких сягає мільярдів доларів США". "Нині нараховується понад 1 000 судових проваджень в Україні та світі. Це довгий та складний процес, за яким пильно стежить міжнародна спільнота та громадянське суспільство в Україні", - заявив голова Наглядової ради банку Енгін Акчакоча.

Зараз олігарх проживає за кордоном, в основному — у Швейцарії та Ізраїлі, є учасником низки судових процесів. Водночас Коломойський не втрачає зв'язків з Україною і, за словами низки аналітиків, продовжує впливати як на політичні, так і на економічні процеси всередині країни. Зокрема ім'я олігарха тісно пов'язують із кандидатом у президенти Володимиром Зеленським, якого називають "маріонеткою" Коломойського. Хоча сам бізнесмен запевняє в протилежному.

"Якщо взяти й швидко схарактеризувати наші з ним (Зеленським — ред.) відносини, я б сказав, що я більше його маріонетка, ніж він моя", – зазначив Коломойський в одному зі своїх інтерв'ю.

Статки: У 2015 році статки олігарха Коломойського становили 2 мільярди доларів. А до сфери інтересів бізнесмена на той період входили металургія та нерухомість.

Вже в оновленому рейтингу найбагатших людей планети 2018 за версією журналу Forbes Коломойський посів шосте місце серед українських бізнесменів. Його капітал становив 1,1 мільярда доларів. Водночас український олігарх посів у рейтингу 1941 місце.