Разумков Дмитро

Дмитро Разумков лишився б звичайним політтехнологом, яких багато, якби не його успішний кейс у вигляді президентства Володимира Зеленського. Існує також версія, що якби не Разумков, то не було б і перемоги самого Зеленського. Правда це чи ні, але він точно додав своєму клієнту певний відсоток.

Народився: 8 жовтня 1983 року в м. Бердичів Житомирської області.

Навчання: Київський ліцей №38. Вища освіта – Київський інститут міжнародний відносин, спеціальність – Міжнародні економічні відносини; Національний університет державної податкової служби, спеціальність – правознавство.

Родина: Одружений, має двох дітей.

мати - Наталія Кудря, народна артистка України.

Батько - Олександр Разумков, політик, перший помічник президента Кучми.

ФАКТОР БАТЬКА

Перед тим як перейти до біографії Разумкова, варто окремо зупинитись на його родині.

Батько Дмитра — Олександр Разумков став членом команди другого президента України Леоніда Кучми у 1994 році у передвиборчий сезон і встиг теж багато чим допомогти Кучмі на виборах, внаслідок чого став першим помічником в Адміністрації Президента. Він був головним серед референтів та радників Кучми. Саме Олександр Разумков привів до Кучми Володимира Литвина. Пішов він у відставку в кінці 1995 року через конфлікт з тодішнім головою АП Дмитром Табачником. 

З 1997 року був заступником секретаря РНБО та керував стратегічною групою з питань україно-російських відносин. Варто сказати, що саме тоді він запросив до себе на роботу свого знайомого – Анатолія Гриценка.

Після розлучення Олександра Разумкова з дружиною Наталією, його громадянською дружиною стала Юлія Мостова, відома журналістка, співзасновник та головний редактор видання "Дзеркало тижня". За рік до смерті Олександра у них народився син Гліб.

Помер Олександр Разумков у 1999 році від тяжкої хвороби.
А пізніше Юлія Мостова стала дружиною вищезгаданого екс-міністра оборони Анатолія Гриценка, з яким у Дмитра не склалося теплих сімейних стосунків.

Так, за власними джерелами АСПІ, Дмитро Разумков має певні розбіжності та навіть непублічні конфлікти з Анатолієм Гриценком. 
У публічній площині перед першим туром президентських виборів-2019 Гриценко кликав Зеленського на дебати, на що Разумков йому відповів, що Гриценку варто пошукати опонентів з меншим рейтингом.

КАР'ЄРА

Про Дмитра Разумкова відомо не так багато, адже донедавна він не був достатньо відомий, хоча і працював з відомими політиками.

Політичним консалтингом він почав займатись у 2006 році, коли йому було 23 роки у консалтинговому агентстві "Ukrainian Pilotconsulting Group". На сьогодні він є його керуючим партнером разом із Неллі Яковлевою та Василем Моканом.

Сам Дмитро має широку професійну спеціалізацію. Починаючи від формування суспільної думки та іміджу, закінчуючи інформаційною аналітикою в міжнародній політиці.

Після Помаранчевої революції був противником третього президента Віктора Ющенко, через що став членом "Партії регіонів". Як потім він сказав, це було свідомим рішенням. Йому імпонував не стільки Віктор Янукович, скільки деякі члени команди, але його вступ в партію був продиктований негативною оцінкою дій команди Ющенка.

Водночас він стверджує, що ніколи не був у молодіжному крилі "Партії регіонів".

Припинив бути членом партії одразу ж, як Янукович став президентом – у 2010-му.
Після цього почав працювати із Сергієм Тігіпком. Зазначається також, що Тігіпко був знайомий з батьком Дмитра, оскільки вони разом були у Дніпропетровському комсомолі і разом займались ідеологічною роботою. Саме Олександр Разумков дав старт Тігіпку у велику політику, коли проштовхнув його у Кабмін коли його очолював Павло Лазаренко.

У передвиборчому штабі Володимира Зеленського він є спікером. Зважаючи на стриманість самого Зеленського публічних інтерв'ю та участі у ток-шоу, за нього це робив переважно Разумков. Він і став провідником ідей команди Зеленського.

За його словами, він працює у штабі безкоштовно, за ідею, та на жодні посади не претендує.

ПОЛІТИЧНІ ПОЗИЦІЇ

Оскільки сам Зеленський доволі рідко з’являється на публіці і тим паче рідко висловлює свою позицію щодо політичних питань, за нього це робить Дмитро Разумков. Отже, ми зібрали для вас позиції по ключових політичних питаннях Разумкова-Зеленського.

1. Зовнішній курс України. Ще в жовтні 2018 року, коли не було відомо чи буде Зеленський брати участь у президентських виборах, Разумков говорив, що він особисто за вступ України у ЄС і НАТО, але нас там не чекають.

Вже в команді "Зе" і від імені Зеленського він повторив, що курс на ЄС і НАТО — безальтернативний, але необхідно провести інформаційну кампанію з роз’ясненням, що таке НАТО. А також провести референдум щодо вступу, щоб потім це було безальтернативно. 

2. Позиція по Криму і Донбасу. Разумков твердо стоїть на позиції формулювання подій як "анексія Криму" та "окупація Донбасу". При цьому позиція щодо вирішення конфлікту пропонується у чотирьох елементах: дипломатичний, інформаційний, військовий та гуманітарний.

3. Мова. Разумков не заперечує, що українська мова є і має бути єдиною державною мовою. Водночас сам він принципово говорить російською і пояснює це наступним чином: "Поки у нас є російська агресія, поки у нас є бажання російської держави захищати російськомовне населення, то під час ефірів я використовую виключно російську мову. Тому що я вважаю, що не треба приїздити на танках, приходити з кулеметами, автоматами та "зеленими чоловічками" та захищати мене як російськомовне населення". 
До того ж додає, що питання щодо мовного закону навмисно політизується і його не потрібно нав’язувати, замість цього необхідно робити мову "модною" через культуру.

4. Церква. За словами Дмитра Разумкова, церква відділена від держави і президент не має будь-яким чином тиснути або впливати на церкву. Окремо він говорив про захоплення храмів, наголошуючи, що держава має створити необхідний законодавчий акт, який буде регулювання переходу громад до тої чи іншої парафії, якщо це необхідно.

Для того, щоб стати політичним лідером бодай маленького містечка, не кажучи про найбільшу європейську країну, без досвідчених політичних технологів та піар-менеджерів не обійтись. Однак, що буде, коли країною будуть керувати замість обраного президента його політтехнологи, радники або секретарі?