Як заступник начальника головного управління ДФС в Одеській області Юрій Піпко став найбільшим землевласником
Минулого разу ми писали про суддю-біженця з Ужгорода Наталю Дергачову.
Новий матеріал ASPI буде присвячений першому заступнику начальника Головного управління ДФС в Одеській області Юрію Піпко, який згідно із Законом України давно мав бути люстрованим, але все ще обіймає свою посаду.
ТРОХИ БІОГРАФІЇ
Судячи з офіційної біографії Піпко, він все життя вірою і правдою працював на благо країни. У 1994-1996 роках служив строкову в армії, потім перейшов до Службу безпеки України, де і перебував до 2013 року.
Правда потім схема дала збій. Спочатку Піпко звільнився з лав СБУ і став начальником служби безпеки "Прайм-банку" (ліквідований у 2015 році).
Наприкінці 2014 року вирішив повернутися на державну службу, але тепер уже до Державної фіскальної служби. Для початку на посаду головного державного інспектора відділу організації та планування роботи організаційно-розпорядчого управління в Києві.
Потім на кілька місяців він став першим заступником начальника глави ДФС у Волинській області, а в жовтні 2015 Піпко перевели до Одеської області.
Спочатку він був заступником начальника слідчого управління фінансових розслідувань, а вже з березня 2016 став заступником начальника головного управління в Одеській області, яким є і по сей день.
ВЕЛИКИЙ ЗЕМЛЕВЛАСНИК
Навіщо був потрібен такий довгий вступ? Зараз пояснимо. Згідно з "Законом про державну службу", Піпко відноситься до службовців категорії "Б".
Згідно примітки до ст. 50 Закону "Про запобігання корупції", він є посадовою особою, яка займає відповідальну і особливо відповідальну посаду. Декларації таких осіб підлягають обов'язковій повній перевірці. Чи проходила його декларація перевірку? Повинна була. Але ось чи все в ній чисто?
Для того, щоб дізнатися про це, ми заглянули в декларацію Піпко за 2016 рік. Як виявилося, єдиним його майном є три земельні ділянки в Київській області. Два з них знаходяться в селищі Дем'янці, а ще один в Здвижівці. Загальна площа - 43 268 кв м.
Придбав цю землю Піпко в 2008-2009 роках, коли ще служив в СБУ. Нам стало цікаво: невже земля в 2008 році коштувала так дешево, що державний службовець міг собі дозволити таку покупку? Як з'ясувалося, ні, земля коштувала дорого.
У 2008 році середня ціна однієї сотки в селищі Здвижівка коливалася близько $ 2000. Площа ділянки Піпко - 1200 кв.м (12 соток). Ось і виходить, що така ділянка обійшлася йому приблизно в $24 тисячі.
Земля в районі Переяслав-Хмельницького коштувала дешевше. У 2008-2009 роках середня ціна на сотку становила $1000-1500, а території тут у Піпко більше - 42 068 кв.м (трохи більше 420 соток). Тобто навіть за найскромнішими мірками в той час службовець СБУ виклав близько $420 тисяч за два ділянки. А загалом - близько $ 445 тисяч.
До речі, ще в розпорядженні Піпко є автомобіль Toyota Land Cruser (2010 року випуску). Однак власником вказана його дружина Оксана.
ЧИНОВНИК-БЕЗХАТЧЕНКО?
Вас в цих деклараціях нічого не збентежило? Вірно, в них немає жодного слова про нерухомість, якою володіє сім'я Піпко. Про що це говорить? Ну крім того сумнівного варіанту, що чиновник, дружина якого їздить на Land Cruser, є бездомним? Відповідь очевидна - він приховав інформацію про своє майно, а це є порушенням законодавства і приводом для люстрації.
Втім, про це нижче. А зараз ми хочемо розповісти про нерухомість, якою володіє сім'я Піпко. Знайти ці відомості нам допомогли реєстри Міністерства юстиції.
Згідно виявленої нами інформації, Піпко Оксана Валеріївна (ПІБ повністю збігаються з тими, що вказані в декларації чиновника), є співзасновником ТОВ "Альтаїр-2012", яке розташоване в місті Переяслав-Хмельницький. До речі, статутний фонд компанії - 4 мільйони гривень. Більшу частину цих грошей (2,8 мільйона) внесла саме Оксана Піпко.
Однак адресу жінка вказала київську - вулицю Анни Ахматової 13. Здається, саме тут і проживає "чиновник-безхатченко", коли приїжджає в столицю після праці в Одеській області.
Судячи із зовнішнього вигляду будинку, квартири тут повинні коштувати недешево.
Екскурс на один з сайтів з продажу нерухомості тільки підтвердив правоту нашої здогадки. Жодна з виставлених на продаж квартир в цьому будинку не коштує менше $70 тисяч. Є і справжні палаци.
Втім, і це ще не все. Після тривалих пошуків за реєстрами нам вдалося знайти людину, чиє ім'я повністю збігається з ім'ям заступника начальника ГФС в Одеській області. Він фігурує в якості співзасновника кооперативу в Броварах під гучною назвою "Щит Батьківщини". Є й адреса - вулиця Красовського (зараз Сергія Москаленко), будинок 2.
Виходить, що чиновник збрехав, коли заповнював електронну декларацію. Але як це могли пропустити в НАЦЗК під час перевірки? Або перевірку декларації Піпко зовсім не проводили? Ми вже звернулися в агентство з відповідним запитом.
ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ
Згідно з опублікованими нами даними, Піпко порушив не менше двох статей Кримінального кодексу. Перша - стаття 366 ( "Декларування недостовірної інформації"). За це передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права займати державні посади на строк до трьох років.
А також статтю 172 КК України ( "Порушення вимог фінансового контролю"). Відповідно до закону, публікація завідомо недостовірних відомостей у декларації уповноваженої владою особи карається штрафом від одного до двох з половиною тисяч неоподатковуваних мінімумів.
ASPI продовжує моніторити ситуацію і сподівається на оперативну реакцію українських спецслужб на опубліковані в матеріалі документи.
Найближчі родичі начальника головного управління Державної фіскальної служби у Києві замішані в корупційних схемах.
Вивчивши декларації українських губернаторів, стає відомо, що деякі з них мають не більше грошей, ніж звичайні українці, а ось їхні дружини – справа інша. Весь сімейний бізнес тримається саме них, щоб їхні чоловіки змогли справно виконувати свої державні обов’язки.
З року в рік депутати продовжують багатіти, а їх багатомільйонні статки вже нікого не дивують. Ми склали рейтинг з десяти народних депутатів, які задекларували найбільші статки за 2018 рік.
Їхні заяви на виділення земельних ділянок дивним чином зникають, вільної землі для них нібито немає, а та, яка є, може бути в заболоченій місцевості. Процеси оформлення землі учасниками бойових дій тривають по декілька років і розвиток подій набуває неочікуваних обертів.
Одеська митниця ДФС не встигла оговтатись від мітингів та розбірок через тиск на експортерів, як з'явився черговий скандал - нові схеми заступника глави Одеської митниці ДФС Володимира Передерія привернули увагу правозахисників та журналістів.
За останні 4 роки Одеська область стала пляжною меккою для українців. Найкращим місцем відпочинку вважають узбережжя від Кароліно-Бугаза до Затоки. Але вже скоро ці пляжі можуть істотно змінити свій вигляд, як і право власності. Жителі власними силами намагаються боротися з незаконним захопленням громадських земель. Влаштовують акції протесту, перекривають дороги, залізничну колію. А тим часом чиновники продовжують провертати свої злочинні схеми. Про те як забирають пляжі у людей - в розслідуванні журналістів АСПІ.
Україна стоїть на порозі великої приватизації. Уже обрані радники для більшості державних підприємств, що будуть реалізовуватись. Тобто ось-ось і народне майно буде передане до приватних рук. Прозорість цього процесу викликає великі сумніви. А, як відомо - риба гниє з голови. Тож журналістам стало цікаво, що представляє собою людина, яка керує таким важливим для країни і всіх громадян процесом - в.о. голови Фонду держмайна Віталій Трубаров.
Боротьба з корупцією та радянською системою управління у вищих навчальних закладах може зробити з людини безхатька з зіпсованою репутацією. Принаймні, такою намагається зробити екс-викладачку Лідію Макаренко керівництво Кременецької академії. Ректор цього навчального закладу Афанасій Ломакович не зважає ні на двох неповнолітніх дітей, ні на чоловіка, який з 2014 року захищає український кордон на Донбасі, ні на те, що іншого житла в родини немає.
Власниця ювелірного дому Zarina Наталія Нетовкіна розповіла нові факти, які наштовхнули журналістів на розслідування її афер.
Американські ЗМІ вважають, що Олександр Онищенко не чужа Росії людина. Зв'язки в ФСБ Росії зі служби у військах СРСР в НДР, де він був завербований і де познайомився з Володимиром Путіним, забезпечили йому паспорт РФ.