Нефьодов Максим
Головний хіпстер країни та найефективніший реформатор – такими та іншими епітетами про Максима Нефьодова наповнений інтернет. Саме він виграв заблокований конкурс на голову Митної служби України. Технократ, активно підтримує ЛГБТ-марші та не збирається у політику, це все про героя цього тексту.
Дата народження: 18.04.1984 року
Місце народження: м. Київ.
Родина: не одружений.
Освіта: Київський національний університет ім. Т. Шевченка, закінчив у 2005 році. Спеціальність - економічна теорія, диплом з відзнакою.
До школи Максим Нефьодов почав ходити одразу з третього класу, відповідно у його класі всі були старші за нього на два роки. За словами самого Максима, через це у нього були значні проблеми із спілкуванням з однокласниками, але саме це зробило його сильнішим.
"З точки зору навчання, проблем не було. А от у спілкуванні їх було багато. До сьомого класу мене випробовували на стійкість майже всі однокласники, у старшій школі я вже міг дати відсіч. Але з поведінкою у школі завжди було не дуже, і батькам на шкільних зборах багато чого доводилося вислуховувати", - говорить Нефьодов.
Кар'єра:
Ще до закінчення магістратури університету Шевченка, Максим Нефьодов почав працювати.
Першим його робочим місцем була приватна компанія Golden Gate Bussines, де він працював аналітиком з 2004 року.
Через два роки у 2006-му працював віце-президентом в інвестиційній компанії Dragon Capital. Згодом став директором інвестиційно-банківського департаменту цієї компанії. Працював там до 2010 року.
У 2010-му став керуючим директором фонду прямих інвестицій компанії Icon Private Equity в українському офісі. Слід зазначити, що робота у компанії дала можливість Нефьодову реалізовуватись у напрямку роботи з іноземними компаніями, адже ця компанія співпрацює з країнами Євросоюзу, країнами Співдружності незалежних держав та іншими країнами. А також має капітал у розмірі понад 1 млрд доларів.
Зазначається, що останньої інвестицією, яка відбулась за участю Максима Нефьодова, став проект будівництва мережі мобільного оператора WiMax бренду Fresftel. Вартість проекту 200 млн доларів.
Власне, сам Нефьодов відповідав за управління київським офісом, а також за управління інвестиційним портфелем у країнах Європи, а також в Україні та Росії.
Через п'ять років Нефьодова запросили на державну службу. У 2015 він став заступником міністра економічного розвитку та торгівлі.
На той час міністерській пост обіймав литовець Айварас Абрамавічус. Кандидатура Нефьодова не була випадковою, саме він вважається автором системи публічних закупівель ProZorro, яка була запроваджена у 2016 році, відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
Окремо слід зазначити, що саме на тендерних закупівлях будувалась величезна кількість корупційних схем. Запроваджена система дозволяє у онлайн-режимі слідкувати за існуючими тендерами, а також компаніями, які претендують на виграш, і відслідковувати результати тендерних відборів.
"Державні організації-замовники оприлюднюють тендерні оголошення (а учасники аукціону беруть участь в торгах) за допомогою модулю електронного аукціону, доступ до якого вони отримують, зареєструвавшись на авторизованих електронних майданчиках. Модуль аукціону відповідає за те, щоб інформація потрапляла до центральної бази даних та оприлюднювалася на порталі та всіх інших майданчиках одночасно", – так написано про механізм роботи на сайті ProZorro.
Власне у міністерстві Нефьодов відповідав за тендерні закупівлі. Крім цього, до сфери його відповідальності належить дерегуляція економіки, донорська координація та проект електронних продаж державного майна.
Також він займався реформою технічного регулювання, стандартизацією та оцінкою відповідності цін.
У 2016 році Абрамавічус подав у відставку. Під час формування нового уряду Володимира Гройсмана, Максим Нефьодов навіть був претендентом на пост міністра економіки або міністра соціальної політики. Однак, міністром соцполітики став Андрій Рева, а міністром економіки — Степан Кубів. Нефьодову відвели роль заступника Кубіва.
В листопаді цього ж року, на позачерговому засіданні уряду Нефьодова призначили першим заступником міністра економічного розвитку та торгівлі.
У 2017 році Максим Нефьодов брав участь у "Марші рівності" на захист ЛГБТ-спільноти.
20 березня Кабінет Міністрів України оголосив конкурс на вакансію голови Митної служби, яка утворилась розділенням ДФС та Митну та Податкову служби.
16 квітня 2019 року ще до закінчення конкурсу, п'ятий президент України Петро Порошенко сказав, що конкурс на посаду голови Митної служби України виграв Максим Нефьодов.
Однак, конкурс так і не був завершений, оскільки 17 квітня судовим рішенням його зупинили. Ініціатором позову був народний депутат Андрій Антонищак.
Судове рішення досі діє.
Цитати Нефьодова по деяким важливим питанням:
Про інвестиції
“За освітою інвестиційний банкір, тож, коли я повернусь в бізнес, я б займався залученням коштів і інвестиціями саме в сільське господарство або дотичні до цього галузі”
Про мораторій на продаж землі
“Я вважаю, що в середньостроковій перспективі всі державні землі мають бути продані. Саме землі сільськогосподарського призначення”
Про блокчейн
“Блокчейн — це технологія і сама по собі вона не є доброю чи поганою. Ми теж використовуємо блокчейн частково в якихось елементах. Швидше проблема в тому, що, коли ми проводимо аукціон, то головний ризик полягає в допуску до торгів, а головний механізм маніпуляції на продажах — це коли ніхто навіть не знає про торги. Ось це проблема”
Про запуск земельних аукціонів на ProZorro
“Вся наша практика показує що найкращий захист від будь-яких злочинів — це абсолютна прозорість”
“Система ProZorro не влаштовує людей, які, напевно, вважали, що ця земля вже їхня. Тобто торги проводимо, але формально розуміємо, хто на них має перемогти, адже ці люди завжди на них перемагали. А тут — хто більше грошей запропонує державі, той і переможе”
Про Держгеокадастр
“У них існує дуже велике рейдерство в земельній сфері, тому виникає потреба приховувати, хто орендує землю”
Максим Нефьодов не приховує свого ставлення до існуючих політичних процесів. Він активно користується соцмережами, пропагандує підтримку різноманітних законопроектів та не соромиться своєї неофіціозної зовнішності, навпаки, він часто носить червоні окуляри, одягається в екстравагантні костюми на засідання уряду та інші публічні заходи.
Однак, його епатажність не виходить за рамки етики, скоріш своїм іміджем він доводить, що управління державними справами може здійснюватись не лише у ділових, класичних костюмах.
